Яка є відповідь?

ПРИНАЙМНІ для обмеженого числа в’язнів така тюремна Біблійна інструкція постачила відповідь. Корисна інформація, яку вони дістали дуже змінила їхнє життя, і не лише поверхово.

На протязі минулих трьох років, сорок два в’язні охрестилися в Луїзіана Анґольській тюрмі. З цих, чотирнадцять уже вийшли на волю. Я був цікавий знати, як вони давали собі раду; отже перевірив. Лише один вернувся назад до злочину.

Інші дуже добре пристосовуються до життя. Принаймні один служить у зборі за службового слугу. Однак, так як є признано, ця тюремна програма Біблійної освіти не є відповідь для цілої проблеми. Вона лише дає в’язням нагоду користати з неї.

Біблія, проте, постачає докладне керівництво відносно того, як карати злочинців. Якщо б застосовували цю пораду, то є добра причина вірити, що цим дуже зменшилася б тюремна проблема і злочин.

Відшкодування жертвам

Божий закон, якого Він дав стародавньому Ізраїлеві, не давав розпорядків на засуд до тюрми. Основна кара за такий злочин проти майна, як крадіжка або обман, було відшкодування жертвам.

Проте, тепер дуже мало або жодної допомоги не дається жертвам злочину. Переважно гроші, яких крадуть від них, не віддаються, ані відшкодування за шкоду зроблену на тілі чи на майні не дається. Однак, Біблія показує, що злочинців повинні змушувати бути відповідальними за їхні вчинки. А як?

Божий закон стародавньому Ізраїлеві вимагав, що коли особа вкраде бика чи вівцю, то мусіла відплачувати жертві два бики або дві вівці. А якщо злодій вже зарізав скотину, то мусів ще більше відплачувати. Якщо він не міг сплатити відшкодування, то мусів служити за наймита аж поки не сплатив те, що жертві належалося.⁠— 2 Мойс. 22:1⁠—⁠9.

Цінність вимоги, щоб злочинці були відповідальні за свої вчинки повинна бути явна. По-перше, жертві платилося за її втрату, і ще більше за її клопіт. По-друге, цим навчалося злочинця з якої то науки він міг користати. По-третє, на громаду не накидалося тягару підтримувати тюрми.

В обмеженому масштабі вже випробовують цей розпорядок. Мілвокі Журнал (в анг. мові) з 19-го грудня, 1975 р., каже:

“Замість сплачувати свій борг громаді засланням до тюрми, Рей тепер працює, щоб відплатити відшкодування своїм жертвам. Рей є один із 87 крадіжників, та інших порушників закону, яких віддали до Центру Відшкодування, якого відкрив Міннісота Поправний Відділ. Відколи розпочали цю програму три роки тому, то винні кримінальники вже сплатили 15.000 доларів своїм жертвам”.

І депеша ЮПІ з 6-го лютого, 1977 р., зауважує:

“Уряд витрачує 2 мільйони доларів помогти розглянути і оцінити ідею, щоб злочинців замість відсилати до тюрми, вимагати, щоб вони відплачували відшкодування жертвам через працю. . . . Цю ідею випробовують в кількох околицях із гарними наслідками”.

Але щось іншого є потрібне крім того, щоб примушувати злочинців відшкодувати жертвам за їхні втрати.

Смертна кара

Божий закон стародавньому Ізраїлеві також вимагав смертної кари за різні злочини включаючи, наприклад, душогубство, викрадення і статеві зносини із тваринами. (4 Мойс. 35:30, 31; 2 Мойс. 21:16; 3 Мойс. 18:6—23, 29) Переважно за такий злочин каменували публічно.⁠— 5 Мойс. 17:5.

У той час смертна кара дуже стримувала злочин. І коли б швидко і послідовно застосовували б цю кару сьогодні, то вона також помогла б стримати злочин, і таким чином дуже зменшила б тюремну проблему. Правда, багато, що не хочуть прийняти Божу мудрість у цій справі, будуть кричати “жорстокість”. Однак, куди їхні способи завели нас? Тепер найбільша жорстокість поширюється, не кримінальникам, але їхнім жертвам.

Знову, треба признати, що людина не зможе викорінити проблеми з злочином, коли б і вживали смертну кару, або яке-небудь інше зусилля. Але є ще цілковита та задовільняюча відповідь.

Певна відповідь

Яків К. Вілсон, професор уряду Гарверд Університету, в своїй книжці, Думаючи Про Злочин (в анг. мові) показав, що є потрібно. “Лукаві люди існують”, він зауважив в свойому останньому параграфі. “Нічого не помагає, крім відокремлення їх від невинних людей”.

Це правда. Але, хто може судити, хто є лукавий, а хто є невинний, а тоді відокремлювати лукавих назавжди, але не по тюрмах? Всемогутній Бог може зробити це, і такий є Його певний намір. Його Слово обіцяє: “Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, а безбожні з землі будуть вигублені”.⁠— Прип. 2:21, 22.

Після цього, Божі закони будуть керувати людьми. Ці закони буде змушувати любий, але непохитний уряд, за яким християнів навчали молитися — Боже царство під Христом. Як гарно буде тоді жити без жодної потреби на в’язниці, коли всім на землі можна буде довіряти, як друзям! (Мат. 6:9, 10) — Внесок.