Чоловіки, яких звали „богами”

Від нашого кореспондента в Японії

ПРАВИТЕЛІ більшість держав піддаються великому обнародуванні,— їхні особистості широковідомі. Але з імператором Японії стан є дещо інакший. Особиста інформація про нього — не широковідома, а навіть його особисте ім’я вже рідко коли вживається. Для звичайної людини, він є „Tenno” або „Ten no Heika”, що означає „величність” або „імператор”. Більшість японців мусять подумати на хвильку, щоб пригадати собі його ім’я.

Але імператора вельми шанують, так, навіть благоговіють. Це можна бачити з того, що під час святкування сезону Нового Року, в призначеному дні палацову площу роблять доступною публіці й тисячі людей приходять, щоб тільки подивитись на імператора й на його родину як ці являються на балконі вкритому куленепробивним склом.

Проте, в 20-му столітті це поняття про імператора дуже змінилось між людьми. Багато японців навіть сумніваються про царське походження імператорів і про 11-го лютого, 660 р., до н. е., офіціальний день заснування імперії. Чому ж це так, і які є факти?

Ширше дослідження

Факти не легко здобути. Доктор Мічіко Й. Аокі пояснює чому: „Протягом десятьох років до 1945 р., не було помітного дослідження початків японської цивілізації, через те, що серйозних студентів цієї теми переслідували, прямо, а також непрямо. Проте, при кінці Другої Світової Війни скасувалось заборону такого дослідження і відтоді нікого не піддавалось вузькоглядному упередженні. Все ж таки, довгожиле націоналістичне почуття між японцями є таке вкорінене, що перешкоджає об’єктивному дослідженні народження японської цивілізації”. Це писалось у 1974 р.

Тепер, проводиться широке дослідження як японські історики стараються зложити акуратну історію Японії. Архіологи пожвавлено розкопують руїни старих сел і замків. Також тепер дозволяють розкопувати самі гроби. Але що сказати про писані архіви?

Kojiki (древні записи)

Правда в тім, що нема старих писаних записів. Перший важливий історичний запис — це Kojiki. Вірять, що його докінчено в восьмому столітті (712 р. н. е.) Це лишає більше як 1.300 років до заявленого часу заснування японського імператорського родоводу. Як збереглось цей запис — на протязі всіх тих століть — аж поки його не записалось? Кажуть, Що kataribe (фахові оповідачі або заучителі напам’ять) тримали його непошкодженим.

Відносно Kojiki один довідник каже, що його „зложено з пам’яті старенької камергерки (управителька двором короля) і що він складається головно з короткої міфології й родовідних списків”. Ще один писаний запис є Nihon Shoki, або Nihongi. Він є трохи докладніший від Kojiki, бувши докінчений коло 8 років пізніше. Запис Nihon Shoki був написаний по-китайськи, а не пояпонськи.

Близький перегляд цих двох записів показує, що їх спеціально приготовлено з наміром доказати походження імператорів від богині сонця, Аматерасу-Омікамі. До 1939 р. користувались підручником Nihon Shoki у дослідженні японської історії.

Які ж зрозумілі були ці писані записи? Один приклад може дещо показати. вам. Першого імператора Японії посмертно наіменували імператор Джімму. Проте, не є зовсім певно яке було його дійсне ім’я. Вибирайте собі з-поміж слідуючих: Гатсукунішірасу Сумерамікото, Камі-Уамато Ігаре Біко Гогодемі, Канумато Іваре Гіко но Мікото, або Князь Ігаре!

Висловлені сумніви

Чи японські вчені довіряють цим записам, щоб призначити точний час на початок імператорського родоводу? Не зовсім. Зауважте цей вислів з книжки Fifty Years of Light and Dark—The Hirohito Era. Першого імператора представлено в 1926 р., після смерті його батька, імператора Таїша, цими словами: „Хірохіто тепер стався ,Бог-Імператор’ майже 2.600-річної нації, бувши 124-ий в ряді від з неба-сходячого предка називаючись Джімму. Хоч учені знайшли, що початки імператорського родоводу, як і точний час заснування нації дуже сумнівний, то ані один з улюблених підданих’ не відважиться сумніватись заснуванні’ набожності нового Правителя Японії”.

У 1966 р. уряд офіційно оголосив, що 11-го лютого буде публічне свято, щоб шанувати традиційний час заснування нації. Проте, це викликало не зовсім корисливі відношення від людей. Більш сучасна редакторська стаття опротестувала: „Цей день не заснувалось як історично прийнятний день урочистого відкриття”.

Ця сама редакторська стаття запитує: „Чи ж наше розуміння є безосновне, що урядове підтримування Народного Дня Заснування значить відновлення Kigensetsu або річниці вступу імператора Джімму на посаду,— легенда, якою колись зовсім користувались для того, щоб військові провідники сповнювали їхні наміри в передвоєнному часі, а також протягом війни?”

Так як ця редакторська стаття натякає, було деяке незадоволення між людьми, коли оголосили, що День Заснування слід святкувати. Особи за й проти цього збирались по різних місцях і висказували їхні погляди через портативні гучномовці. Проте, більшість людей стали байдужі щодо важливості цього дня. Вони тішуться тим, що мають вільний день від роботи.

Відношення змінюється

Обставини дуже змінились на протязі минулих 40 років! Номер Japan Photo Almanac на 1941 р. було спеціальне видання, щоб святкувати 2.600-ий рік імперії. Передмова почалась цими словами: „Сто мільйонів підданих його величності Імператорові щойно з’єднались святкувати 2.600-ий рік заснування імперії; вони поздоровляють неперервне царювання імператорської династії, незрівняння в історії світу, і наново обіцяють палку вірність Суверенові”.

У тих днях, ніхто не сумнівався Народному Дневі Заснування або чому-небудь іншому, яке стосувалося до імператора. Імператора вважали за бога, віддаючи йому неухильну вірність. „Умерти заради Tenno Heika (Його величність, Імператор)” весь народ вважав є почесна річ. Як збудилось таку запопадливість?

Це був природний наслідок конституції опублікована ще в 1889 р. і схвалена імператором Меіджієм, дідусем теперішнього імператора. Вважають, що це імператор Меіджі створив сучасну Японію. За допомогою його довірливих ад’ютантів (помічників), він постарався, щоб формували конституцію за зразком прусського уряду, який, між іншим, з’ясовував, що імператора слід поважати. Кажуть, що його позиція була ,свята й непорушна’. Його слово було авторитетом, і всі піддані мусили безумовно підкорятись йому.

Все це посилилось коли синтоїзм стався державною релігією, очищаючи її від усяких буддистських основ. То через цю релігію людей уважно навчали віддавати імператорові сердечну вірність.

Тільки людина

Проте, коли закінчилась друга світова війна й як завдалось Японії поразки, то все це змінилось. Це була перша записана поразка Японії на протязі її довгої історії. Японці збентежились, цікавлячись знати чому їхній імператор дозволив таку річ.

Переможні держави вирішили, що це було б краще для імператора проголосити, що він не був богом, і що така доктрина була помилкова, замість віддати його на суд як військовополонений.

Післявоєнні фотознімки показують як люди падали ниць перед імператорським палацем, декотрі плакали, жалуючи, що не допомогли виграти війну. Проте, фотознімки людських облич 1-го січня, 1946 р., теж є значущі. Того дня імператор оголосив своїм підданим, що вірити, що він був потомком богів не було правильно. Він був людиною й смертельний так як вони.

Це приголомшило народ. Багато стались жовчні. Декотрі заподіяли собі смерть. Ще інші, до цього дня, не хочуть повірити цьому проголошенні й донині вважають імператора бути богом. Але коли б ви запитали людину в її тридцятих роках або молодшу, то довідаєтесь, що вони завжди вірили, що імператор був тільки людиною.

Шукаючи правди

Так, на протязі часу, який то кажуть, був 2.600 років довжини, японських імператорів звали богами. Але, в нашому 20-му столітті, чоловік якого багато колись вважали за бога, реалістично признався, що він не був богом.

Незважаючи на приголомшення, якого багато людей відчули в той час, то Японія дуже скористала з цього. Японські вчені, розковані офіціальним міфом, тепер можуть досліджувати їхню історію й старатись відкрити, що дійсно сталось на протязі тих довгих століть існування Японії як народ.

Можливо важливішим, усвідомлення, що Бог не є простою людиною, дало нагоду багатьом японцям шукати правдивого Бога. В принаймні 93 000 японських домах, особи, а також родини досліджують Біблію разом, щоб навчитись про Нього. Щасливо, для багатьох це є успішне дослідження. Більше як 66 000 японців навчились про Єгову, Творця й Суверена, не тільки Японії, але цілого всесвіту. Служити Йому приносить їм багато більше благословення від служіння людському „богові”.

[Ілюстрація на сторінці 21]

Бронзова статуя Імператора Джімму

[Вставка на сторінці 22]

„Бо хоч і існують так звані ,боги’, чи на небі, чи то на землі, . . . та для нас один Бог — Отець”.— 1 Коринтян 8:5, 6.