Папа подорожує

„ПАПА римський полонить серця Іспанців” був заголовок у іспанській пресі. „Усі захоплюються Папою”, рекламував Новий недільний нігерець тоді, як папа відвідував Західну Африку. „Більше як мільйон поляків зібралось у футбольному стадіоні, щоб вислухати папу Івана Павла II, як він відправляв Службу Божу”, було сказано в Нью-Йоркському часі з 18-го червня, 1983 р.

Ці описи відбивають деякі палкі реакції до 20 подорожей папи до 38 країн кругом світу у минулих п’ятьох роках. Підрахували, що 18 мільйонів поляків бачили папу на протязі вісьмох днів, коли він відвідував Польщу минулого року. Це є половина населення країни!

По багатьох країнах, як-от Сполучених Штатах і Великобританії, навіть некатолики з цікавістю дивились на нього. Так як сказав один письменник: „Гучне вітання не обмежувалось тільки до робочих людей, і не тільки до католиків”.

Згідно з цим самим джерелом, то „англійський [католицький] міністр кабінету писав про нього [папу] в травні 1979 р. в словах журналу виданому клубом болільників: у папи є риси актора, його присутність була велична й дуже захоплювала, він сяяв владою й могутністю”.

В його біографії про папу Івана Павла II, британський лорд Лонгфорд, навернений католик сказав, що в Нью-Йоркському Янкі стадіоні папу „привітали привітом першорядного актора”. Не дивно, що письменник Петро Ніколс, сповнений співчуттям до церкви, хоч сам не був католиком, сказав у своїй книжці Розбіжності папи: „Популярний ентузіазм папства тепер став частиною сучасного життя”.

Але чому папа є такий популярний? Як глибоко його відвідини дійсно впливають на поведінку католиків? Чому ці відвідини папи є такі потрібні в цьому історичному часі? Яку звістку папа має для світу? Наступні статті будуть дискутувати про ці запитання.

[Рамка на сторінці 3]

Країни яких папа відвідував після його обрання

1979 р. Домініканську Республіку, Мексіку, Польщу, Ірландію, Сполучені Штати, Туреччину

1980 р. Заїр, Конго, Кенію, Гану, Верхню Вольту, Берег Слонової Кості, Францію, Бразілію, Західну Німеччину

1981 р. Філіппінські Острови, Японію

1982 р. Нігерію, Бенін, Габон, Екваторіальну Гвінею, Португалію, Великобританію, Аргентіну, Швейцарію, Сан-Маріно, Іспанію

1983 р. Коста-Ріку, Нікарагуа, Панаму, Сальвадор, Гватемалу, Гондурас, Беліз, Гаїті, Польщу, Францію, Австрію