Папа відвідує Канаду

Від нашого кореспондента в Канаді

У ВЕРЕСНІ 1984 року додалось Канаду до зростаючого списку тих країн, яких уже відвідав Іоанн Павло II, як глава Католицької церкви.a У дванадцятиденній поїздці він відвідав 16 міст та сел і кілька святинь, виголосив 33 промов — подорожував 13 500 кілометрів (8500 миль). Кажуть, що ці відвідини були „найдовші відвідини Іоанна Павла II до якої-небудь країни його 24 паломництв від тоді, коли він став папою шість років тому”.

Чому ж до Канади?

„Він почав свою подорож у провінції в якій сила й духовний вплив Католицької церкви дуже занепали протягом минулих двох десятиліть і в якій більшість людей відхиляється від церковного навчання про кілька важливих питань”, сказав Майкл МекАтір, релігійний редактор газети Торонто стар. Той вислів про Квебек допомагає нам зрозуміти одну причину чому папа відвідав Канаду. Середній вік священиків у тій провінції є близько 60 років. І мало нових священиків уступають до священства. У Монреалі є 15 парафій в яких немає священиків. „У величезній й видатній католицькій єпархії в Труа Рів’єр”, каже монреальський Газетт, „у 1984 році було висвячено одного священика в духовний сан. Минулого року [1983] і рік перед тим не було ані одного нового священика”. У минулих 20 роках було 90 процентів зменшення висвячених священиків у духовний сан.

І це не все. Газетт продовжує: „По міських районах від 10 до 16 процентів людей приходять на Службу Божу, а по сільських близько 30 процентів”. Кажуть, що представник Канадської конференції католицьких єпископів сказав: „Настав час примиритись з фактом, що багато католиків цієї країни вже багато років не ходять до церкви”. Канадська новинкова газета МекЛінс каже, що анкетування проведене двома Монреальськими газетами відкрило, що „68 процентів анкетованих людей відкидають церковну позицію відносно контролю народженості, 72 проценти кажуть, що священикам повинні дозволити одружуватись, 66 процентів не погоджуються з офіціальною забороною розводів, і 42 проценти не погоджуються із забороною аборту”. У цих великих кількостях бачимо ослаблення впливу церкви над родиною й суспільним життям у Квебеку.

Що по інших місцевостях теж є проблеми можна бачити з промови, яку папа виголосив у Галіфаксі, Новій Шотландії, коли промовляв про „пошану до життя” (маючи на увазі аборт), „подружню вірність і розвід”. Він признав великий брак священиків, згідно з торонтонською газетою Глоб енд Мейл. Газета додала, що церковні службовці признають, що по таких великих єпархіях „як Сент-Джон і Галіфакс, маси священиків і черниць покидають церкву”.

Отже, подорож Іоанна Павла II по Канаді була неначе подорож пастиря, оглядаючого свою нездорову отару. Але який був вплив цих відвідин? Як канадці віднеслись до нього? Чи члени Католицької церкви пробудяться, щоб вона відновила свій колишній стан у Канаді? Як службовці Церкви, а також інші люди оцінюють пастушачу працю папи?

Наслідки й критика

Немає сумніву, що „паломництво” папи дуже вплинуло на багатьох людей в Канаді. Канали відомостей часто говорять про його „карісматичний чар” і його „неймовірний талант спонукувати й надихати людей”. На нещастя, декотрі люди задалеко поступають. Одна жінка на зібранні в Торонто вигукнула, що „ми не приступимо ближче до Бога, як тепер”. Один підліток, 14 років, сказав: „Я ще тремтю, неначе доторкнувся Бога або щось подібного”.

Його щирий поклик, щоб поліпшити родинне життя, шанувати ненароджених, справив велике враження на більш зрівноважених людей. Вони погоджувались з ним, коли він заохочував молодь протидіяти омані наркотику, алкоголю, і передшлюбних статевих зносин.

В Едмонтоні його поклик, за більш врівноваженим розподілом світового багатства, сказав один газетний письменник, „пригадує нам самих Теологів визволення Латинської Америки, яких нібито ,марксистські’ напрямів він дуже осуджує”.

Той самий письменник дуже охоче несприятливо говорив про вкладання капіталу, гру на біржі, і активи ватіканського банку, а також пишноту папового побуту. Інші люди думали про тих більше як 50 мільйонів доларів, яких папська подорож буде коштувати канадських платників податків. Тих грошей вже немає, щоб ними допомагати вбогим людям світу. Архієпископ Оттави сказав: „По моїй думці, я жалую, що глава церкви не подорожує скромніше”.

У своїх подорожах по католицьких країнах, папа Іоанн Павло II, дуже шанобливо ставився до діви Марії й часто відвідував святині присвячені їй. Як він поводився з цією справою між протестантами в Канаді? Журнал МекЛінс каже, що по тих місцевостях по яких шанують Діву, він вихваляв її. „Але по тих містах в яких поклоніння Марії вважають бути старомодною практикою, а навіть ображає декотрих феміністів і перешкоджає спілкуванню католиків з протестантами, він нічого не говорив про цю справу”.

Він так само поводився з іншими темами, яких обговорював під час його подорожі,— священицьку безшлюбність, єдність релігій, роль жінок у церкві, або становище тубільців. З ним не завжди погоджувались. Наприклад, відносно з’єднання церков, письменник до газети Торонто стар сказав: „В його шістьох роках на посаді він ще не зробив ані одного надійного кроку, щоб зробити єдність більш дійсною”. Журнал МекЛінс спостерігає, що папа застосовував свої промови до своїх слухачів, а тоді додав: „Навмисна двозначність Іоанна Павла II є точною позицією, якої канадські єпископи хочуть, щоб він брав, принаймні в уразливих жіночих спірних питаннях і відносно статевої моральності. Знаючи, що їхні збори звичайно ігнорують римську заборону розводу й контролю народженості, єпископи не хочуть рискнути ще більшого відчуження”.

Очевидно, люди не зовсім корисливо віднеслись до перших відвідин папи до Канади. Декотрі вірять, що це дасть церкві новий початок. Президент Канадської конференції католицьких єпископів вірить, що ця подорож буде „новий момент у поширенні Євангелії канадської історії”. Але чи католики віднесуться до цього? Не всі є такі надійні. В одному заголовку було сказано: „Папа залишив по собі багато турбуючих питань”. Правда, один католицький редактор заявив, що церква була тільки „серед моральної кризи”, але що сама Церква не „зазнавала католицької кризи”. Однак, католицький автор Анна Рош сказала: „Багато церков уже плавно перейшли з того стану, який колись називався Католицька церква”. Потім вона сказала: „По моїй думці, в Канаді ми маємо явний, але неоголошений розкол”. Згодом побачимо котрий з цих є правильний погляд.

[Примітки]

[Карта/Ілюстрація на сторінці 19]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Квебек

Монреаль

Сент-Джон

Галіфакс

Торонто

Вінніпег

Едмонтон

Ванкувер

Оттава