Східна Європа — релігійне відродження?
ПРИДУШЕННЯ свободи слова в Східній Європі протягом кількох останніх десятиліть включало в себе суворі обмеження релігійних діяльностей. Атеїзм широко проповідувався й перемінили декотрі катедри і церкви на музеї атеїзму, як наприклад у Петербурзі, якого багато туристів відвідують. Діюче духівництво стало слугами тодішньої влади. В 1967 році, коли офіційно припинили діяльності всіх монастирів, церков і мечетів, то Радіо Тірана проголосило Альбанію «першою атеїстичною державою в світі».
А що діється з релігією тепер, коли по цілій Східній Європі свобода розквітає як ті весняні квіти? Як написав французький письменник Жан-Франсуа Кан: «Репресована релігія може об’єднатися з пригніченою країною. Так сталося вчора в Ірані. Так і стається сьогодні в Радянському Азербайджані. Завтра може швидко поширитися по цілій Росії». Декотрі релігії вже засвоюють націоналістичні ідеали, бажання та прагнення, стають головним засобом поширення політичного протесту, і освячують його присутністю католицьких і православних священиків та лютеранських пасторів.
Яке ж є становище релігії в обстановці нових демократичних умов?
Як же все змінилося!
Головні релігії Східної Європи, а особливо католицька церква, відразу почали вживати заходи, щоб набути легального становища під новими урядами. Газета Оссерваторе Романо, наприклад, сказала що «дев’яте лютого [1990 року] підписали договір між Папським престолом а Угорською Республікою». У ньому обидві держави погодилися відновити дипломатичні стосунки (Уважається, що Ватікан є окрема суверенна держава).
Інший рапорт із Ватікану заявляє, що Українська католицька церква, якої діяльності заборонили 1946 року, домагалася легалізації і вступила в переговори «з урядом і з Руською православною церквою над практичними питаннями щодо діяльностей церкви на Україні».
У квітні 1990 року папа відвідав Чехословаччину. На аеропорті в Празі його привітали «церковні й державні особи високого посту, а навіть... Вацлав Хавел, президент республіки» (Оссерваторе Романо). У тій країні також відбувається зміна релігійної обстановки.
Католицька церква завжди була значною силою в Польщі. Тепер з новоздобутою свободою, вона знову намагається впровадити релігійну науку в шкільний курс навчання. Один священик сказав: «Школи належать до держави. Понад 90 процентів поляків є католиками... З належною повагою до інших релігій, релігійне вчення в школі відновило б авторитет учителям і... владі, тому що це моральна основа людини».
Рапорт про Румунську православну церкву заявляє: «Патріарх і деякі єпископи, які співробітничали з режимом [Чаушеску], були змушені відмовитися від своїх позицій. Створили комісію з метою відживити церкву. Багато колишніх невіруючих звертаються до релігії і заповнюють місцеві церкви... Румунській візантійській католицькій церкві, яку 40 років тому змусили розформуватися, знову дозволили реорганізуватися» (Єдність православ’я [англ.], липень 1990).
Зміни в Албанії
Згідно з пресою, несподівані зміни поступово відбуваються в Албанії, малій гористій країні на березі Адріатичного моря між Югославією а Грецією, у якій живе три з чвертю мільйони людей. У німецькій газеті Ді вельт було сказано: «В Албанії, остання твердиня стійкого комунізму в Європі, люди почали голосувати ногами», шукаючи сховище в посольствах Заходу, з яких їм дозволено виїжджати до Італії, Німеччини та інших країн.
Рапорт продовжує: «У травні 1990 року албанцям обіцяно паспорти й скасування законів, якими припиняли релігійні заняття». (Цитата з часопису Джерман трібюн, 15 липня 1990). Як написав професор історії, Деніс Р. Янс: «Довгу і важку боротьбу за цілковиту незалежність від церкви, здається, відкладено». Проте він додає: «Є доказ,.. що в цьому суспільстві релігії завдано згубний удар».
У розумінні цього становища, Свідки Єгови, як завжди, зберігають свій цілковитий нейтралітет. Дотримуючись біблійних принципів, вони не мішаються в політичні й націоналістичні чвари. Вони впевнені, що Бог дозволить їм вільно виконати завдання, тобто проповідувати Боже Царство (Матвія 22:21; 1 Тимофія 2:1, 2; 1 Петра 2:13-15).
Що ж сказати про Свідків Єгови Східної Європи? Чи вони досягли успіху під час заборони? Чи їм теж дано релігійну свободу?
[Ілюстрація на сторінці 7]
Чи люди Східної Європи повернуться до церков?