«Відповідь на мою молитву»
Відгуки читачів на серію статей про алкоголізм
«ЄГОВА відповів на мої молитви» — такі слова ми отримуємо від наших читачів по цілому світі. Ці слова стосуються серії статей у журналі за 8 липня 1992 року під заголовком «Допомога алкоголікам і їхнім сім’ям».
Ці статті, основані на Біблії, виявили, як алкоголізм може поглинати цілу родину. Подружній партнер та діти часто допомагають алкоголіку заперечувати те, що він дійсно хворіє на алкоголізм. Вони та інші оточуючі можуть застосовувати неефективні методи, щоб змусити алкоголіка змінитись, але мають успіх тільки у вкоріненні його алкоголізму. Члени сім’ї перш за все повинні зрозуміти природу алкоголізму; ми подавали їм певні поради, щоб розірвати нищівні тенета алкоголізму. Ця інформація також адресувалася дорослим дітям алкоголіків, щоб допомогти їм виявити і загоїти свої емоційні рани. Не дивно, що ці статті викликали сердечні відгуки наших читачів!
Одна жінка написала: «Коли я побачила заголовок на обкладинці, мурашки пробігли по моєму тілу. Минулих півтора року я була дуже хвора. У грудні в мене почалися серйозні панічні припадки і приступи депресії. Мене виховував батько-алкоголік, проте я вважала за непотрібне пригадувати минуле. Отримавши ваш журнал, я перечитувала його багато разів. Вперше я зрозуміла саму себе».
Десятки читачів висловлювали подібні почуття. Одна 16-річна дівчина, батько якої алкоголік, назвала статті початком процесу її видужання. Інша читачка говорить: «Я читаю журнал «Пробудись!» з 1969 року, і жодна інформація ще ніколи не впливала на мене так сильно, як оця. Протягом багатьох років я почувала себе неповноцінною навіть перед Єговою. Що було негаразд зі мною? Я одружилась і мала такий самий біль та сором, який, мені здавалось, я полишила позад себе; я привела на світ п’ятеро дітей у середовище алкоголіка. Я не змогла забезпечити їм необхідний захист від емоційних травм. Журнал «Пробудись!» за 22 травня [англ.] відкрив переді мною шлях! Я дякую Єгові, що він допоміг мені зрозуміти мою біду».
Не дивно, що ці статті допомогли багатьом читачам у духовному плані. «Довгий час я страждала від того, що не була в стані застосовувати біблійні принципи,— зауважує одна жінка з Японії.— Я молилася до Бога, щоб він допоміг мені змінити свою особистість. Не минуло й декілька днів, як я отримала цей журнал. Він вказав на причини моєї поведінки і заохотив мене поставити все на свої місця».
Ці статті також допомогли деяким читачам подолати перепони, які являють собою приховування згубної звички. «Я також є жертвою батька-алкоголіка,— говорить одна канадка.— Ваша стаття для мене була, як грім з ясного неба, нарешті я побачила свою проблему. Я виростала, заперечуючи, що вдома взагалі була якась проблема. Сьогодні я роблю кроки, щоб видужати, спілкуючись із зрілою християнською сестрою. Я була здивована, що її батько також був алкоголіком».
Іншим особам цей матеріал допоміг розвіяти почуття відчуженості. «Читання цих статтей для мене було цілющим,— сказав один читач,— тому що тепер я відчуваю, що в мене є християнські брати і сестри, що поділяють мої почуття і розуміють мене».
Багато читачів проливали сльози, коли читали ті статті. «Тільки-но я побачила заголовок, відразу почала плакати,— сказала одна жінка.— Мій чоловік був, так само як батько, алкоголіком. Я не усвідомлювала, наскільки велику роль алкоголізм відігравав у руйнуванні мого дитинства. Він знищив наше подружжя і майже знищив мене. Я плачу, оскільки промінчик світла пролився на питання, які я задавала собі все життя, як, наприклад: чому я завжди почуваю себе нічого не вартою? Чому я боюсь довіритися комусь? Чому я відчуваю в собі якусь пустку?»
Інші вважають, що ті статті відповіли на їхні болючі питання. Один молодий чоловік з Фінляндії сказав: «Я завжди дивувався, чому я не можу довіряти людям чи проявляти теплі почуття до них». «Ця інформація була дуже доречною»,— погодилась одна жінка. «Співхристияни часто хвалять нас за добрий приклад нашого родинного життя. Навіть наші сусіди помічають це. Проте, незважаючи на всю цю благополучність, багато разів я почувала в глибині душі, що зі мною щось не зовсім гаразд. Інколи я боролася з почуттями провини і нікчемності, але мені ніяк не вдавалося збагнути, чому так? Ці статті допомогли мені подивитися на багато справ більш зрівноважено. Мої рани починають зцілятися».
Часто дорослі діти батьків-алкоголіків вражені почуттям провини. Однак зверніть увагу на те, що написав один читач з Японії: «Коли мій п’яний батько бив маму, я зазнавав розумової перевтоми і шоку. Я відчував нудоту і навіть блював! Батько говорив: «Якщо ти відкинеш Біблію, я кину пити». Проте ця стаття допомогла мені зрозуміти, що алкоголіки намагаються перекласти відповідальність за свої випивання на інших, але ми не повинні бути обманені тим! Я відчув, наче знову народився на світ». Один читач із Бразілії написав: «Коли мій батько вип’є, він завжди звинувачує нас. Я багато разів думав, що був причиною цього. Ці статті допомогли нам побачити, що в цьому не були винними ні моя мама, ні я».
Люблячі християнські старійшини також можуть стати важливим джерелом допомоги (Ісаї 32:2). Статті про алкоголізм мали на меті допомогти наглядачам зборів ефективно справлятися з такими проблемами (Ісаї 50:4). Одна християнка пригадує: «Я роками вживала антидепресанти; мій лікар просив, щоб я шукала допомоги у спеціалістів. Але я соромилась розмовляти з незнайомою людиною про свої проблеми. Я звернулася зі своїм чоловіком до старійшин і, розмовляючи з ними, змогла здебільшого звільнитися від свого страху, злості, розчарування і почуття відчуженості».
Часто, щоб вирішити проблеми, породжені алкоголізмом, потрібно допомоги спеціалістів. Хоча ці статті не рекомендували жодної конкретної форми лікування, все ж багато читачів розповідає про свій особистий життєвий досвід. «Мій чоловік почав лікуватись від алкоголізму,— розповідає одна жінка.— Для нас обох це був тільки початок трирічних мук. Ми почали щотижневе інтенсивне лікування. Ми самі навпомацки не змогли б вийти з емоційної темряви». Одна жінка з Німеччини, яка працює в клініці для лікування розладів, спричинених алкоголізмом, додає: «Я дуже вам вдячна за те, що ви показали, що сильними людьми є ті, які, зустрівши проблему, шукають допомоги, а не ті, які приховують свої повсякденні труднощі. Ви дали чітко зрозуміти, що людині корона з голови не впаде через те, що вона шукатиме способу вилікуватися».
Хоча перегляд цих добрих відгуків про статті приносить нам радість, ми добре усвідомлюємо, що згладження емоційних рубців алкоголізму є довгим і часто трудним процесом. Ми молимось за тих, хто за допомогою Єгови справляється з цими серйозними проблемами. Один читач сказав: «Я виріс у сім’ї батька-алкоголіка. Хоч я щасливий у служінні Єгові, емоційні рубці все ще даються взнаки. З допомогою Єгови я у великій мірі видужав, проте погоджуюся, що цілковите зцілення відбудеться тільки в новому світі Єгови» (Ісаї 65:17).