Догляд за доглядачем. Як можуть допомогти інші

«МИ З Лорі одружені довгий час, 55 років, і які ж щасливі були ті роки! Якби було можливо залишити його вдома, я б це зробила. Але моє здоров’я теж почало погіршуватися. Зрештою мені довелося віддати його у будинок для старих. Мені дуже боляче розповідати про це. Я люблю його й глибоко поважаю і відвідую так часто, як тільки можу. Я роблю все, що в моїх силах» (Аннаa, 78-річна жінка, понад 10 років доглядає за своїм чоловіком, який має хворобу Альцгаймера, і вже 40 років доглядає за дочкою із хворобою Дауна).

Ситуація Анни не є винятковою. Опитування на Британських островах виявило, що «в певних вікових групах (40- і 50-річних), кожна друга жінка є доглядальницею». Як про це говорилося вище, душевне сум’яття й труднощі доглядачів часами здаються нестерпними.

«Я вважаю, що принаймні 50% доглядачів впадають у депресію в перший рік догляду за хворими»,— говорить д-р Фредерік Шерман з Американського товариства геріатрії. Для старших людей, таких, як Анна, ситуація ще більше ускладнюється через те, що сили в них вже не ті, та й здоров’я гіршає.

Нам потрібно усвідомлювати потреби доглядачів, щоб допомагати їм справлятися з їхніми обов’язками. Які ж їхні потреби і як нам відгукуватися на них?

Доглядачам потрібна розмова

«Мені було потрібно скинути свій тягар»,— говорить жінка, яка допомагала доглядати за своєю вмирущою подругою. Як було показано у попередній статті, часто легше знести й вирішити проблеми, порозмовлявши з чуйним другом. Багато доглядачів, які відчували безвихідь через свої обставини, побачили, що розмова допомогла їм розібратися у своїх почуттях і полегшити стримувані гнітючі почуття.

«Я цінувала те, що друзі розуміли, що моральна підтримка потрібна нам обом»,— згадує Джінні той час, коли вона доглядала за своїм чоловіком. Вона пояснює, що доглядачам потрібне підбадьорення, а іноді й людина, якій можна виплакатися. Ялмар, котрий допомагав доглядати за своїм хворим швагром, погоджується: «Мені була потрібна людина, якій би можна було розповісти про свої побоювання й труднощі та яка б зрозуміла мої почуття». А про близького друга Ялмар каже: «До нього було дуже приємно заходити, навіть лише на півгодини. Він вислуховував мене. Він дійсно турбувався мною. Я завжди відчував відновлення сил, порозмовлявши з ним».

Доглядачі отримують велике підбадьорення від чулого слухача. «Нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити»,— мудро радить Біблія (Якова 1:19). У повідомленні з «Журналу геронтології» говорилося, що «лише усвідомлення того, що тебе завжди підтримають, вже є достатнім полегшенням».

Однак що ще потрібно доглядачам, окрім вислуховування й моральної підтримки?

Практична допомога

«Хворому та його родині йде на благо усякий вияв любові й підбадьорення»,— каже д-р Ернест Розенбаум. Для початку таку «любов і підбадьорення» можна виявляти під час відвідин, у розмові по телефону або в коротенькій записці (можливо, надісланій з квітами або якимсь іншим подарунком).

«Мене дуже потішало, коли наші друзі заходили до нас»,— згадує Сью про допомогу, яку отримувала її сім’я, коли батько помирав від хвороби Годжкіна. «Одна моя подруга,— продовжує вона,— відповідала на телефонні дзвінки й допомагала з пранням і прасуванням білизни для всіх нас».

У підтримку доглядачів може й повинне входити щось конкретне і відчутне. Ельза згадує: «Мені було набагато легше, коли друзі пропонували практичну допомогу. Вони не просто говорили: «Якщо я можу щось зробити, то скажи мені». Натомість вони казали: «Я йду в магазин. Що тобі купити?» «Якщо ти не проти, я можу доглядати за твоїм садком». «Я можу посидіти з хворою й почитати їй». Ще ми влаштували, щоб відвідувачі писали кілька слів у зошит, коли моя хвора подруга була змучена або спала. Це приносило нам багато задоволення».

Можна пропонувати конкретну допомогу в будь-якій хатній роботі. Роуз пояснює: «Я була вдячна, що мені допомагали застеляти ліжка, писати листи за хворих, приймати відвідувачів, які приходили до хворих, купувати ліки, мити й стригти хворим волосся, мити посуд». Родина й друзі також можуть допомогти доглядачу, коли по черзі будуть готувати їжу.

Якщо це доречно, теж можна допомагати у догляді за хворим. Скажімо, можна допомогти доглядачу годувати й купати хворого.

Дбайливі родичі й друзі можуть допомагати на початку хвороби, але що, коли хвороба затяжна? Маючи багато власних справ, ми можемо легко забути про постійний і, мабуть, дедалі більший тиск на доглядача. Як сумно, коли допомогу, яка так потрібна, починають надавати все менше і менше!

Якщо так стається, то доглядач може зібрати сімейну нараду й поговорити про догляд за хворим. Часто можна заручитися допомогою друзів і родичів, які бажають допомагати. Так вчинила Сью зі своєю родиною. «Коли виникла потреба,— розповідає вона,— ми згадали про тих, хто пропонував свою допомогу, і подзвонили їм. Ми вважали, що можемо попросити їх допомогти».

Дайте їм можливість відпочити

«Абсолютно необхідно,— говориться у книжці «День з 36 годин» (англ.),— як для вас [доглядача], так і для [хворого], щоб ви регулярно кудись «утікали» від 24-годинного догляду за хронічно хворою людиною. (...) Відпочинок від догляду за [недужим] є однією з найважливіших речей, які допомагають вам витримувати труднощі догляду за кимось». Чи з цим погоджуються доглядачі?

«Певно, що так,— відповідає Марія, котра допомагала доглядати за своєю близькою подругою, яка помирала від раку.— Іноді мені було потрібно, щоб хтось інший трохи подоглядав за хворою, а я могла б «передихнути». Джоун, котра доглядає за своїм чоловіком з хворобою Альцгаймера, поділяє її думку. «Одна з наших найбільших потреб,— каже вона,— це мати можливість час від часу відпочити».

Але як їм звільнитися від тяжких обов’язків на певний час? Дженіфер, котра допомагала доглядати за своїми старенькими батьками, розповідає, як вона діставала полегшення: «Друг сім’ї іноді брав маму до себе на день-два, щоб ми могли перепочити».

Ви дасте доглядачу можливість перепочити, запропонувавши взяти хворого на деякий час, коли це доцільно. Джоун говорить: «Я дуже відсвіжаюсь, коли хтось забирає мого чоловіка і я можу побути наодинці». З іншого боку, ви можете проводити час з хворим у його домі. Так чи інакше, дайте можливість доглядачам трохи розслабитися.

Проте пам’ятайте, що доглядачам не завжди легко відпочивати. Вони можуть почуватися винними, коли не є поряд з хворою людиною. «Нелегко вирватись і почати розважатись або відпочивати,— визнає Ялмар.— Я мав відчуття, що мушу бути там завжди». Але він знайшов більше душевного спокою, відпочиваючи у той час, коли його швагру потрібно було менше уваги. Інші домовилися, щоб за їхніми близькими доглядали кілька годин у денному закладі для дорослих.

Кінець усіх хвороб

Не виникає сумніву, що догляд за близькою людиною, яка тяжко хвора,— це велика відповідальність. А втім, догляд за близькою людиною може приносити приємність і задоволення. Дослідники, а також доглядачі говорять, що зміцнюються стосунки в родині й з друзями. Доглядачі постійно набувають нових рис і вмінь. Для багатьох це приносить також духовні блага.

Але що найважливіше, Біблія показує, що Єгова та його Син Ісус Христос є найчулішими доглядачами. Біблійне пророцтво запевняє нас, що незабаром прийде кінець усіх хвороб, страждань та смерті. Невдовзі турботливий Творець людства нагородить праведних мешканців землі вічним життям у досконалому й здоровому новому світі, де «не скаже мешканець «Я хворий!» (Ісаї 33:24; Об’явлення 21:4).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 11]

Стан хворого прямо залежить від вашого стану.

[Вставка на сторінці 12]

Підтримка добрих друзів надзвичайно допоможе вам пережити тяжкі часи.

[Рамка на сторінці 12]

Догляд за хворими може приносити задоволення

«ЗАДОВОЛЕННЯ?— хтось може спитати.— Як це можливо?» Прочитайте, будь ласка, що сказали кореспонденту «Пробудись!» де­які доглядачі:

«Відмова від особистих цілей і бажань не зменшує щастя. «Більше щастя — давати, ніж брати» (Дії 20:35, Хоменко). Приємно доглядати за любою людиною» (Джоун).

«Я щасливий, що зміг допомогти своїй сестрі й швагру у час, коли вони справді потребували допомоги, і що вони не могли віддячитись мені. Це зблизило нас. Я думаю, що колись мені згодиться набутий досвід, щоб допомогти комусь іншому у подібній ситуації» (Ялмар).

«Я не раз казала своїй хворій подрузі Бетті, що отримала більше, ніж дала. Я навчилася бути співчутливою й терпеливою. Я навчилася, що можливо зберігати позитивний склад ро­зуму навіть за найважчих обставин» (Ельза).

«Я стала сильнішою особистістю. Я ще більше зрозуміла, що́ значить завжди покладатися на Бога Єгову й дозволяти йому дбати за мої потреби» (Джінні).

[Рамка на сторінці 13]

Відвідуючи доглядача

• Слухайте із співчуттям

• Щиро хваліть його

• Пропонуйте конкретну допомогу

[Ілюстрації на сторінці 10]

Підтримуйте доглядачів — робіть за них закупи, готуйте для них їжу або ж допомагайте доглядати за хворим.