Від наших читачів

Кінець бідності Дуже дякую за серію статей «Наближається кінець бідності», надруковану у «Пробудись!» за 8 червня 1998 року. Той журнал справді розставив усе на свої місця і примусив мене усвідомити власну схильність до нарікань. Я безробітна і мої ресурси доволі обмежені. Мені здавалося, що я бідна. Але ж ні! Зі статті видно, що іншим ведеться ще гірше. Мені слід бути вдячною за те, що вже маю: за їжу, одяг, добре здоров’я та, найважливіше, за Єгову. Я з нетерпінням чекаю кінця бідності й вирішила шукати Царства Єгови та більше не нарікати.

С. В., Нова Зеландія

Целібат Я читаю ваші журнали уже декілька років. Мушу опротестувати вашу необ’єктивну розповідь про доктрини католицької церкви у статті «Погляд Біблії. Чи целібат є вимогою для християнських служителів?» (8 червня 1998 року). У католицькій церкві немає «примусового целібату»! Існує тільки добровільний целібат, який є передумовою для отримання певної професії. Той, хто заявляє, ніби його примусили до целібату, бреше.

Р. Ґ., Німеччина

На нашу думку, існує значна відмінність між висловом «примусовий целібат» та поняттям про те, що людей примушують до целібату. Коли, наприклад, якесь товариство запроваджує в себе певну форму одягу та бере на роботу тільки тих, хто погоджується її носити, а працівників, які порушують цю вимогу, звільняє, то можна сказати, що це товариство запровадило «примусову» форму одягу. Так само слушно сказати, що у католицькому священстві існує «примусовий целібат». Проте наша стаття звертає увагу переважно на брак біблійної підстави для того, щоб робити целібат обов’язковою вимогою для християнських служителів (1 Тимофія 3:2). Стаття не критикує тих, хто вибирає безшлюбність як життєвий шлях, а зауважує, що вона «декому принесла у житті нагороди й духовне задоволення» (Ред.).

Мій вибір між двома батьками Я дізнався про правду з Божого Слова від шкільного товариша, коли мені було 14 років. Мої батьки, особливо тато, не дозволяли мені вивчати Біблію. На щастя, тато так ніколи і не виконав погрози вигнати мене з дому. Я наполіг на своєму і п’ять років тому охрестився. Як і той брат, про якого розповідалось у статті (8 червня 1998 року), сподіваюсь, що одного дня батьки розділять мою надію жити у праведному новому світі Єгови.

В. С. Л., Бразилія

Сльози навернулися мені на очі, коли я прочитала цю статтю. Мій батько вперто противиться моїм поглядам. Хоч деколи ми й можемо порозмовляти спокійно, але тільки-но мова заходить про Біблію або Свідків Єгови, я з острахом чекаю його лютих спалахів гніву. Декілька разів він просто кидався на мене. Проте ця стаття сердечно підбадьорила мене залишатися непохитною навіть під таким тиском.

І. Г., Німеччина

Ця стаття сильно мене зворушила. Я виросла у релігійно розділеній сім’ї, тож можу зрозуміти емоційні страждання юнака, якого примусили зробити такий тяжкий вибір.

А. М., Італія

Фіброміальґія Дуже дякую за статтю «Зрозуміти, що таке фіброміальґія, та жити з нею» (8 червня 1998 року). Я страждаю на фіброміальґію вже шість років. Ця стаття докладна й точна. А біблійні вірші, подані в рамці, дуже мене підбадьорили.

Н. М., Сполучені Штати Америки

Про цю статтю прийшло дуже багато відгуків. Ми сподіваємось опублікувати деякі з них у наступному номері (Ред.).