Гірка поразка Ксеркса

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ГРЕЦІЇ

МАНДРІВНИК, якому невідома історія цього місця, з цікавістю розглядає гарячі джерела та гейзери, що викидають воду з сірководнем. Як же він, мабуть, здивується, довідавшись, що прибережна долина, яку у цьому місці називають Фермопіли (тобто «гарячі ворота»), колись була майже недосяжною смужкою землі. Але його, напевно, ще більше захопить думка про те, що тут, а також трохи південніше, на острові Саламіні, він може знайти вагомі докази неймовірної точності біблійних пророцтв.

Справді, подробиці деяких пророцтв з біблійної книги Даниїла, котрі стосуються цих місць, просто вражають, коли подивитися на них сьогодні, через віки після їхнього детального сповнення. Вони служать переконливим доказом того, що Біблія є Божим Словом. У 11-му розділі книги Даниїла міститься вражаючий приклад цього. Даниїл отримав пророчу звістку «в першому році мідянина Дарія», коло 538 року до н. е. (Даниїла 11:1). Але її сповнення охоплювало події багатьох століть.

У Даниїла 11:2 пророчо говориться про певного перського царя: «Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагатиться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбурить усе проти грецького царства».

«Четвертим» після царів Кіра II, Камбіза II та Дарія I до влади прийшов власне Ксеркс I, який, найправдоподібніше, був царем Ахашверошем, згаданим у біблійній книзі Естер. Чи він справді ‘підбурив усе проти грецького царства’ і який був наслідок цього?

Ксеркс — рішучий завойовник

Ксерксу довелося справлятися з наслідками поразки коло Марафону війська його батька, Даріяa. Тому перші роки свого царювання Ксеркс займався тим, що придушував повстання в державі, а також набував ‘силу в багатстві своїм’.

Однак Ксеркса не покидала думка про завоювання Греції, до якого його підбурювали честолюбні вельможі. Отже, починаючи з 484 року до н. е., він три роки формував зі всіх своїх сатрапій, а також країн, які перебували під перським пануванням, нове військо. Кажуть, що Ксеркс зібрав одну з найбільших армій, які будь-коли існували на землі. Згідно з грецьким істориком Геродотом, загальна кількість сухопутних та морських сил Ксеркса була вражаючою — 2 641 610 воїнівb.

Греки тим часом теж не дрімали. Хоч це й був народ мореплавців, але флот вони мали незначний. Як же їм протистояти навалі персів? Діючи за дельфійським оракулом, афіняни почали будувати військові кораблі, щоб захищатися за «дерев’яним муром».

Афінам належали багаті срібні рудники в Лавріоні, і Фемістокл, визначний афінський політичний діяч, переконав народні збори використати усі прибутки з тих копалень на створення флоту із 200 трієр. Спарта, повагавшись трохи, очолила еллінський союз, до складу якого увійшло коло 30 грецьких міст-держав.

А в цей час Ксеркс просувався зі своєю загарбницькою войовничою армією до Європи — що теж було нелегкою справою. Їжу персам мали постачати міста, які лежали вздовж шляху. За один лише раз військо з’їдало харчів на суму 400 талантів золота. За кілька місяців наперед висилалися глашатаї, щоб підготувати зерно, худобу та свійську птицю для царського столу. Намет у поході мав тільки Ксеркс, а вся армія спала просто неба.

Насамперед цьому велетенському війську потрібно було подолати Геллеспонт (сьогодні це Дарданелли) — вузьку протоку, що розділяє Азію та Європу. Після того як два понтонні мости, створені з кораблів, зруйнувала буря, Ксеркс, не тямлячи себе від люті, наказав покарати води Геллеспонту 300 ударами батога, піддати тортурам розпеченим залізом і кинути в них пару кайданів. Крім того, він звелів відрубати голови конструкторам мостів. Згодом було побудовано два других мости й переправа війська через них тривала цілий тиждень.

Фермопіли — смужка землі, яка дорого обійшлася

До середини 480 року до н. е. царська армія персів та флот просунулися до побережжя Фессалії. Союзні грецькі війська зрештою вирішили дати бій коло Фермопіл — вузького проходу, з одного боку якого в той час здіймались стрімкі гори, а з другого за 15 метрів починалося мореc.

Персам довелось би просуватися через цей перехід такою вузькою колоною, що невеликий загін досвідчених сміливих воїнів міг би зупинити їх. Передове грецьке військо із 7000 чоловік під командуванням спартанського царя Леоніда зайняло позицію у проході коло Фермопіл. Тим часом грецький флот із 270 військових кораблів неподалік від мису Артемісій грав у кота й мишку з перським флотом.

Ксеркс дістався до Фермопіл на початку серпня, будучи переконаним, що масштаби його війська змусять греків утікати. Однак ті й не думали здаватися, і тоді він послав мідян та каситів, щоб прогнати їх. Але ці загони лише зазнали сильних втрат, і «безсмертні» (загін добірних воїнів), яких Ксеркс направив туди під командуванням сатрапа Гідарна, досягли не більшого успіху.

Ефіальт — жахіття

І власне тоді, коли здавалося, що плани персів розладнано, жадібний до грошей фессалійський селянин Ефіальт (грецькою мовою «жахіття») запропонував провести їх через гори в тил грецького війська. Наступного ранку перси вже наближалися, щоб напасти на греків ззаду. Спартанці, усвідомивши, що приречені на загибель, стали відчайдушно захищатися. Багато їхніх супротивників, яких підганяли в бій батогами, були затоптані на смерть або попадали в море. Зрештою цар Леонід та всі, хто з ним залишився,— майже 1000 вояків — загинули. Гідарн зайшов у тил спартанців.

Перська армія разом із залишками флоту направилась до домівки афінян. Ксеркс, грабуючи й спалюючи усе на своєму шляху, вступив на територію Аттики. Афінян було перевезено до безпечного місця, на острів Саламін. Грецький флот стояв між Афінами та Саламіном. За два тижні впав перед загарбниками Афінський акрополь. Усіх його захисників було вбито, а святині зруйновано, спалено та пограбовано.

Саламін. «Дерев’яний мур» у дії

Між грецькими військовими кораблями та перським флотом уже відбулося кілька жорстоких сутичок коло Фермопіл, які, однак, ні до чого не призвели. Пізніше, коли на суші грекам довелось відступити, грецький флот відплив на південь. Він зібрався у Саламінській протоці, де Фемістокл почав складати план битви.

Він знав, що 300 фінікійських військових кораблів — ядро перського флоту — були громіздкішими, але більш маневреними, ніж менші й стійкіші грецькі трієри. Перський флот нараховував коло 1200 суден, а грецький — лише 380. До того ж грецькі матроси не мали такого досвіду у веденні морського бою, як ті, що керували перськими кораблями. Але протока між Саламіном і узбережжям Аттики була досить вузька, і кораблі могли плисти лише по 50 в ряд. Якби грекам вдалося заманити персів у цю природну «трубу», то перевага персів у кількості та більша маневреність не дали б їм жодної користі. Кажуть, Фемістокл прискорив початок сутички на морі, коли послав до Ксеркса обманливу вістку, радячи напасти негайно, не давши грецькому флоту можливості втекти.

Так воно й сталося. Перський флот, кожен корабель у повній бойовій готовності з командою веслярів, загоном списоносців та лучників, обійшовши Аттику, направився до протоки. Ксеркс, переконаний у перемозі, поставив свій трон на пагорбі, звідки йому було зручно спостерігати за битвою.

Гірка поразка

Коли перські кораблі згромадилися у вузькому проході, виникло велике замішання. Несподівано з пагорбів острова Саламін долинув звук сурми й грецькі судна рушили вперед організованими рядами. Трієри, таранячи перські кораблі, трощили їхні борти та наштовхували їх одні на одних. Грецькі воїни з мечами в руках перескакували на пошкоджені ворожі судна.

Увесь берег Аттики був усіяний уламками суден та понівеченими тілами. Після такої жахливої поразки Ксеркс зібрав позосталі кораблі й відправився додому. На цьому його тогорічний похід закінчився. Проте він залишив там на зиму досить численну армію під командуванням свого родича Мардонія.

Для старанних дослідників Біблії поразка коло Саламіну була знаком того, що зрештою грецький «козел» з Даниїлового пророцтва переможе мідо-перського ‘барана з двома рогами’,— знаком, даним задовго до цього (Даниїла 8:5—8). Однак більш важливим є те, що біблійні пророцтва запевняють Божих слуг: марну людську боротьбу за панування зрештою буде припинено під правлінням Царя Ісуса Христа (Ісаї 9:5; Даниїла 2:44).

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 25]

Трієра — смертоносне судно

Афіняни завдячують своїм пануванням на Егейському морі у п’ятому столітті до н. е. саме трієрі — невеликій посудині, яка зазвичай плавала під парусом, а під час морських боїв на ній встановлювалися весла. На кожній такій галері був невеличкий загін воїнів. Але вони не ставили собі за мету захопити ворожі кораблі, а радше тільки вивести їх із ладу за допомогою загостреного металевого тарану трієри, яку гнали до обраної цілі 170 веслярів.

[Відомості про джерело]

Hellenic Maritime Museum/Photo: P. Stolis

[Карта на сторінці 26]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ВІЙСЬКО КСЕРКСА

ГЕЛЛЕСПОНТ

ФЕССАЛІЯ

АРТЕМІСІЙ

ФЕРМОПІЛИ

АТТИКА

АФІНИ

МАРАФОН

ЛАВРІОН

САЛАМІН

СПАРТА

[Відомості про джерело]

Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.