Якість голосу

НА ЛЮДЕЙ сильно впливає не лише зміст почутих слів, але й те, я́к їх проказують. Хіба ж не приємніше слухати співрозмовника, голос котрого не різкий і холодний, а милозвучний, ласкавий, сердечний та дружній?

Бажану якість звучання голосу розвивають не лише вправами на техніку мовлення. Тут потрібно працювати ще й над власним характером. Коли людина набуває більше знань і ліпше застосовує біблійні істини, очевидні зміни відбуваються і в тому, як вона говорить. Її голос дедалі більше віддзеркалює любов, радість, доброту та інші побожні риси (Гал. 5:22, 23). У голосі такої людини помітна щира турбота про інших. Коли дух постійного нарікання змінюється на вдячність, це відчувається не тільки в словах, але й у тоні (Плач 3:39—42; 1 Тим. 1:12; Юди 16). Проте навіть якщо ти не розумієш мови, тобі неважко визначити на слух, хто говорить пихато, нетерпимо, критично й різко, а хто — з покорою, терплячістю, добротою та любов’ю.

Іноді у неприємному звучанні голосу винна хвороба гортані або вроджена фізична вада. Ці дефекти бувають настільки серйозними, що їх годі повністю усунути в цій системі. Попри це якість голосу можна все одно трохи поліпшити, якщо навчитись правильно користуватись органами мовлення.

Насамперед потрібно розуміти, що особливості голосу в кожного свої. Не старайся розвинути такий самий голос, як у когось іншого. Розвивай натомість потенціал власного голосу з усіма його неповторними особливостями. Що ж допоможе у цьому? Дві головні й невід’ємні передумови.

Правильно дихай. Щоб досягти найліпшої якості голосу, потрібно мати достатній запас повітря і правильно його регулювати. Без цього твій голос може звучати слабо, а виклад — уривчасто.

Найбільша ділянка легенів міститься зовсім не у верхній частині грудної клітки; ця частина здається більшою лише через розмір лопаток. Найширшими легені є одразу над діафрагмою. Діафрагма кріпиться до нижніх ребер і відділяє грудну порожнину від черевної.

Якщо вдихати повітря тільки верхньою частиною легенів, тобі швидко перехопить подих. Голос не матиме сили, і ти легко втомишся. Щоби правильно дихати, сиди або стій рівно, плечі тримай прямо. Коли робиш вдих, щоб заговорити, то свідомо не допускай, аби розширювалась лише верхня частина грудної клітки. Наповнюй спочатку нижню частину легенів. Тоді нижня ділянка реберної порожнини розширяється в боки, а діафрагма опускається і злегка зміщує шлунок та кишківник. У результаті на животі відчувається тиск ременя або інших предметів одягу. Проте легені — не у череві, а в реберній порожнині. Перевір себе: поклади одну руку на нижні ребра зліва, а другу — справа. Зроби глибокий вдих. Якщо дихання правильне, ти не втягуєш живота і не підіймаєш плечей, а відчуваєш, як ребра зміщуються трохи догори і назовні.

Наступний етап: праця над правильним видиханням. Не видихай різко — це марнування повітря. Випускай його поступово. Не регулюй видиху напруженням горлових м’язів. Унаслідок цього твій голос почне звучати натягнено або стане ненормально високим і пронизливим. Повітря виштовхується з легенів у результаті скорочення черевних та міжреберних м’язів, а швидкість його видалення регулює діафрагма.

Щоб підготуватись до змагань, бігун наполегливо тренується. Те саме стосується і мовця — навчитись правильно дихати можна за допомогою вправ. Стань прямо, плечі розправ, наповни повітрям нижню частину легенів, а тоді поступово видихай, намагаючись якомога довше спокійно та повільно рахувати на одному подиху. Наступний етап: дихай так само, але при цьому читай уголос.

Розслабляй напружені м’язи. А ось ще одна істотна умова для поліпшення якості голосу: розслабляйся! Якщо навчитись робити це у час мовлення, поступ може бути просто дивовижним. Розслаблятися слід як тілом, так і розумом, бо напруження м’язів — це наслідок розумової напруги.

Розслабляйся розумово, виробляючи правильний погляд на слухачів. Коли це люди, яких ти зустрічаєш у проповідуванні, пам’ятай: ти маєш цінне знання про Божі наміри, котрим можеш поділитися з ними, навіть якщо вивчаєш Біблію лише кілька місяців. А приходиш ти до цих людей, бо їм потрібно допомоги — усвідомлюють вони це чи ні. Якщо ж ти промовляєш у Залі Царства, більшість твоїх слухачів — слуги Єгови. Вони твої друзі, люди, зацікавлені у твоєму успіху. Такої дружньої та доброзичливої аудиторії не мають жодні світські оратори.

Щоб розслабити м’язи гортані, зосереджуйся на них і свідомо послаблюй їхню напруженість. Пам’ятай, що голосові зв’я́зки вібрують тоді, коли повз них проходить струмінь повітря. Зміни тону голосу відбуваються унаслідок напруження або розслаблення м’язів гортані; так само в результаті натягнення або послаблення змінюється висота звуку гітарної чи скрипкової струни. Коли розслабляти голосові зв’язки, тон понижується. Крім того, завдяки розслабленню м’язів гортані зберігається прохідність носових ходів, а це відчутно впливає на якість голосу.

Розслабляй усе тіло: коліна, руки, плечі, шию. Це сприяє резонансу (звукопідсиленню), що надає голосу належної звучності. Явище резонансу виникає тоді, коли резонатором виступає ціле тіло. Але пам’ятай — напруженість стоїть цьому на заваді. Голосовий тон, який твориться у гортані, відлунює не лише в порожнині носа, але й у кістках грудної клітки, зубах, піднебінні та пазухах обличчя. Усі ці резонатори неабияк впливають на якість резонансу. Якщо покласти на деку гітари щось важке, її звук стане глухим — щоб належно резонувати, дека має вібрувати без сторонніх перешкод. Те саме стосується і кісток нашого тіла, які міцно утримуються м’язами. Використовуючи внутрішній резонанс, ти зумієш правильно регулювати висоту голосу і передавати ним найтонші відтінки почуттів. Ти зможеш промовляти до великої аудиторії, не напружуючи свого голосу.