Новочасна Історія Свідків Єгови

Часть 5. Робота перестороги (1909—1914)

ІСТОРИЧНО, активність Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур від 1909 до 1914 року треба вважати головно як роботу перестороги й проголошення рішального 1914 року. Через трицять два роки від 1877 року Товариства ревні добровільні працівники, як свідки Єгови, публично зазначили хронольоґічний доказ і фізичні факти, вказуючи, що “Поганські Часи” мали скінчитися в осені 1914 року.a

Протягом двацяти років перед 1914 роком, витворювалися вибухові сили між Язичними народами, що стались динамікою націоналізму. Під просвідченим лібералізмом міг настати період великого поступу для загального добра чоловіка через запряження й використування всіх нових винаходів, через піднесення індустрії, через науковий розвій, і через осягнення натурального багаства для загального добра. Але, ні, Диявол був при кермі тих держав-кораблів. Замість того, між народами почались перегони узброєння, бо кожний нарід старався перебігти другого, щоб переважити його силу. Уми старого світу, реліґія й політика, були змушені приноровити себе до цього зразку народнього суперництва. І справді маси народів були стовплені для цього двацятого століття ґлобального розладу народів. Серед цього гарячковатого божевілля Язичників, посвячені слуги Єгови почали діло цілковитої справжної перестороги відносно 1914 року.

Але щоб підприняти повну кампанію на цілий світ, Товариства двацятьлітний чотири-поверховний “Біблійний Дім” кватира в Аллеґгені (Пітсбурґ), Пенсильванії, сталися невідповідними, окрім того не був відповідно приміщений для світового відставу й комунікації. Отже в 1908 році представники Товариства, включаючи й його лєґального порадника, Й. Ф. Рутерфорда,b були післані до Брукліну, Ню Йорку, щоб обговорити купно більше побажаної кватири. Цю кватиру самий Росел заснував, як відвідував Ню Йорк. Вони купили старий “Плимот Бетель,” місійний будинок побудований в 1868 року для Плимот Соборньої Церкви. Ця місія при 13—17 Гікс Вулиці, Бруклін, була довго вживана у звязку з Плимот Чорч (побудована в 1849 році на Орендж Стріті близько Гікс) в якій приближно пів століття ранніше давав проповіді проти невільництва визначний духовник в Брукліні, Генрі Варт Бічерc. Вони також купили стару резиденцію Бічера при 124 Коломбія Гайтс, Бруклін, де інші визначні особи, а навіть Авраам Лінколн, мав наради з Бічером в 1860 р. На 31 січня, 1909 року, яких з 340 осіб прилучилися на посвячення Брукліну Табернаклу, нове імя замість попереднього “Плимот Бетель.” На його другому поверсі знаходилась авдіторія на 800 осіб, в ніжнім колорі, оливно-зеленім, і з біблійними текстами удекорована. Нижня посада була перероблена для головної кватири Товариства. Велике підвальне приміщення було перероблене на малу друкарню, для записів і висилкового відділу. Вскорі, також, дім при 124 Коломбія Гайтс був готовий для зайняття через більше як трицяти повночасних членів штабу головної кватири. “Новий дім ми будемо називати ‘Бетель’, а новий офіс й авдіторію ‘Бруклін табернакл’; ці назви були замінені замість ‘Біблійний Дім.’”d В 1911 році простора нова спальня була викінчена, прилучена на заді Бетелю а перід її виходив на Фурнам Вулицю, і це дальше побільшало засоби.e

Щоб мати цю нову власність в стейті Ню Йорку й провадити діло, як признані реліґійне тіло в стейті, треба було сформувати корпорацію в Ню Йорку. Така корпорація перейшла в лєґальне існування 23 лютого, 1909 року, яку ухвалив Нюйорський Найвищий Суд Справедливості Ісаак Н. Мілер. ПІПЛС ПУЛПІТ АСОШІЕЙШОН була його назва через трицять років. Аж в 1939 році його лєґально змінено на сучасне імя, ВАРТОВА БАШТА БІБЛІЇ І БРОШУР, ІНК., подібне до того в Пенсильванії корпорації, ТОВАРИСТВО ВАРТОВОЇ БАШТИ БІБЛІЇ І БРОШУР. Ціль Нюйорської корпорації і хартії є як слідує:

“Її корпораційні наміри є, Добродійні, милосердні, наукові, історичні, літературні й реліґійні наміри; моральні і умові поліпшення чоловіків й жінок, розповсюднення біблійних правд в ріжних мовах через видання брошур, обіжників, часописів й інших реліґійних документів, і для реліґійної місійної роботи.”f

Від 1909 року місячні брошури — перше названі “Людські Проповідники,” а опісля “Кожного Часопись,” а ще пізніще, “Місячник Студентів Біблії”— були широко розповсюднені щорічно міліонами примірників вияснюючи важливі Біблійні правди й перестерігаючи Язичні народи про фатальний 1914 рік. І так протягом кількох років ці щирі зєдинені робітники стались ширше й ширше відомі як Студенти Біблії, або Міжнародні Студенти Біблії. В дійсності, в 1914 році та сама робота в Британії була леґально установлена під законом Великої Бретанії, будучи заінкорпорованою під імям МІЖНАРОДНЕ ТОВАРИСТВО СТУДЕНТІВ БІБЛІЇ. Всі ці три корпорації були зорґанізовані для однієї цілі і вони гармонійно співдіють разом.g

Товариство Вартової Башти тепер в її головній кватирі в Брукліні є установлене, щоб триматись поруч з постійним розширенням величезної видавничої роботи у процесі. Роки від 1909 до 1914 бачили все збільшаюче видання брошур, обіжників й книжок досягаючи числа многих міліонів. Пересторога про 1914 рік була збільшена через зорґанізовання міжнародного новинкарського синдікату, який висилав проповіді Роселля кожного тижня до пересічно три тисячі часописей в Сполучених Державах, Канаді й Европі. Десять міліонів людей досягнуто кожного тижня в цей спосіб, як це було обчислено.h

Публична плятформа була також настроєна для цього зростаючого свідоцтва про наближення 1914 року. В самім 1911 році, як це офіціяльно зарапортовано, то 12,113 публичних й напів-публичних лєкцій були доручені по цілому світі. Пядесять вісім спеціяльних подорожуючих міністрів реґулярно висилано на призначену маршруту від Товариства в Брукліні головної кватири, щоб служили в цій кампанії публичних промов. В якій також многі сотки місцевих промовців “Роботу Розширення Кляс”, намагаючись зорґанізувати нові Біблійні кляси.i Кінцево в 1914 році було 1,300 соборів або кляс, оперуючи в єдності з Товариством Вартової Башти в дома й закордоном. За 1915 рік почасті рапортували 15,430 учасників щорічного Спомину Христової смерти, і в цім часі було 55,000 Вартової Башти принумераторів, що указували на пересічне число, яке брало участь у пересторозі й свідоцтві.j

В цім періоді свідоцтва вельми наполягали на особисте появлення президента Товаристві С. Т. Роселля, щоб він давав публичні промови в зібраннях великих центрів. До Европи він їздив кожного року промовляти на запрошення, і в Північній Америці він подорожував широко на “маршруту конвенції” спеціяльними потягами, одного разу товаришили сотками (раз 240) щирі співробітники, відвідуючи всі великі міста в Сполучених Державах і Канаді.k Ось так він особисто промовляв до тисячей в многих частях в Анґло-Мовнім світі.l Від грудня, 1911 р. до травня, 1918 р. Росель, як предсідник комітету з сімох людей, зробив подорож довкола світу, розповсюднюючи насіння правди яке зчасом принесло овочні діла від додаткової ґрупи помазаних христіянів у широко розкинутім просторі кулі земної. Для місцевих лекцій й студій чужинецьких місій комітет відвідав слідуючі місця: Гонолулу; Якогома, Токийо, Кобе і Наґасакі, Японію; Шенґгай й Гонґ Конґ, Китай; Маніла, Филипінські Острови; Сінґапор, Пенанґ, Стрейт Сетломент, Коломбо, Цейлон; Трівандурм, Коттаракара, Наґекоіл, Пурам, Мадрас, Візаґапатам, Калкута, Бенарес, Лукнов й Бомбей, Індія; Аден, Арабія; Каїро й Алєксандрія, Египет; Піраєус, Атени, Корінт й Патрас, Греція; Брідісі й Рим, Італія; Париж, Франція; й нарешті Лондон, Анґлія, а відтак Ню Йорк.a Справді це велика подорож навкола землі з вісткою перестороги про надходячий кінець “Поганських часів в 1914 році. Перед смертю Роселля в 1916 року (31 жовтня) було сказано, що він подорожував більше як міліон миль, виголосив більше як 30,000 проповідей, й написав книжки які числять звиш 50,000 сторін.b До того часу видання Товариства появилися в 15 мовах.c

Щоб запобігти всякій приватній спекуляції щодо 1914 року, Вартова Башта з 1 грудня, року надрукувала слідуюче:

“Направду, що є досить місця для непосмітних відмінних опіній про цей премдет й годиться нам дати кожному одному найширшу вищість. Винаймлення сили Поганам може закінчитися в жовтні, 1914 р. або в жовтні, 1915 року. І період напружної роботи й анархії, ‘якої ніколи не було відколи народи’, може бути останній кінець Поганським часам або початку царювання Месії. Але ми пригадуємо всім нашим читачам знову, що ми не пророкуємо нічого про Часи Поган, що закінчаться в часі клопоту ані про славну епоху, котра вскорі наступить по тій катастрофі. Ми тільки вказали на те, що писання кажуть, даючи наш погляд відносно їх закінчення й просимо наших читачів розсуджувати, кожний для себе, що вони означають. Ці пророцтва іще звучать так само для нас. . . . Одначе дехто може зробити позитивне твердження про те, що вони знають, і про те, що вони не знають, але ми ніколи не піддаємось цьому’ ми тільки зазначуємо, що ми віруємо так і так, задля цих й цих причин.”d

Щоб показати дальше, що ті зєдинені студенти й працівники не вірували в пророчий 1914 рік, що він закінчить всі операції відносно цієї землі, від 1912 до початку 1914 р. Товариство Вартової Башти видало фортуну (звиш 300.-000)e у приготованні фотодрами Сотворення, щоб розповсюднити знання масам про Біблію протягом й опісля 1914 р. Хоч уживання рекордових промов й музики рівночасно з рухом образів було тоді в початках, то однак Товариство мужньо поступало в піонірстві на цім полі. У первобутній студії в Ню Йорку, воно видало комбінацію рухомих фільмів й образців, показуючи незвичайну красоту, і рівночасно в котрім була велика різноманітність музичних рекордів й 96 промов на пластинках (кожна по 4 хвилині довга) поясняючи головні нариси Біблії. Описуючи їх, Вартова Башта з 1914 сказала:

“Звичайно наші читачі глибоко цікавляться Фото-Драмою Сотворення. Всі ви вже чули більше-менше відносно її приготування протягом минулих двох років. Ця робота була значно більше нудна як цього ми сподівалися. Всі хто бачили її признавали, що вона є дуже красна. Проповідник, після побачення двох частей, сказав: ‘Я бачив тільки одну половину ДРАМИ, але я вже навчився з неї більше про Біблію, як я навчився протягом моїх трьох літ курсу в теольоґічній семинарії.’ . . . Ця [ДРАМА] включає все, що стосується до сотворення землі — звірят, чоловіка, досвідчення людства за шість тисяч років і роботу тисячліття царювання Месії. Вона розділює це на чотири часті — чотири Розважування [із двох годин кожна] з відповідною музикою, і т. п. Часть І провадить нас від зори небулі до сотворення світу й аж до Потопу — до Авраамового часу. Часть II сягає від визволення Ізраїля з Египту, досвідчення в пустині, і т. п., аж через період Царів до часу пророка Елисея. Часть III продовжає історію від Даниїлових часів аж до часу, коли Лоґос стався тілом про народженні Ісуса, його молодий вік, чоловічий вік, хрещення, міністерія, чуда, розпяття на смерть, воскресення. Часть IY починається при Пятидесятниці й указує досвідчення церкви, протягом минулих девятьнацять століть до нашого і далі на тисяча літ до славного звершення.”f

Многі повні й обмежні серії цієї різноманітної драми були видрукувані, для яких вишколено операторів, що заносили їх міліонам людей даром показуючи у найбільших авдіторіях й театрах в Північній Америці, Европі й Австралії. Цей новий посередник для Біблійного вивчання був готовий з часом, щоб бути відісланий до Німеччини і інших чужих країв де виставлення протягом першої світової війни принесло потіху множеству збентежиних людей.g Направду велике свідоцтво було дане в цей спосіб. Принагідно згадати б, що, Найвищий Суд в Ідаго нагородив Товариство побідою над противниками, котрі забороняли в неділю показувати цю Фото-Драму.h

Дальше буде

[Примітки]