Новочасна Історія Свідків Єгови

Часть 6. 1914 рік підтверджений

ПРОТЯГОМ перших кількох місяців 1914 року духовники й інші чимало насміхалися з С. Т. Роселя і Товариства Вартової Башти за те, що нічого не сталося Язичним народам. Але вся ця насмішка була здержана, коли народ за народом, царство за царством почали поринати в те, що ми тепер називаємо першою світовою війною. Від 27 липня до серпня в тому ж році був час дивовижнього потрясення світу. Відгук публичної преси про тодішні обставини був поміщений на 30 серпня, 1914 року, в провідному нюйорському часописі, Ворлд (Світ). “Кінець Усім Царствам в 1914 р.”— ось такий був приковуючий заголовок довгого артикулу в недільному виданні того журналу (сторони 4 до 17), з якого ми тут наводимо:

“Згідно з обчисленнями пастора Роселя ‘Міжнародних Студентів Біблії’, то це час горя про який говорив пророк Даниїл, рік 1914 предсказаний в книжці “Час Наближився” (Тайм із ат Генд), число котрої примірників розпродано чотири міліони, в якій зазначено хід упадку царств земних.

“Страшна війна яка вибухла в Европі сповнила це надзвичайне пророцтво. Протягом чверть минулого століття, при помочі проповідників і преси, Міжнародні Студенти Біблії, краще знані як Тисячлітнього Зоріння, проголошували світові, що День Пімсти пророкований в Біблії засвітає в 1914 році. ‘Стережіться 1914 року!’ так кричали сотки подорожуючих євангелистів, котрі, представляючи це дивовижне вірування, їздили всюди по краю і проголошували доктрину, що ‘Царство Боже наближилося.’ . . . Хоч міліони людий мали чути цих євангелистів . . . і хоч їх пропаґанда виходила через реліґійні видання й світську пресу в якій брали участь сотки часописей в цім краї, і також при помочі листів, дебатів, студій, а навіть рухомих образків, то пересічний чоловік нічого не знає, що такий рух як ‘Зоріння Тисячдіття’ існує. . . . Пастор Чарлі Т. Россель є тим чоловіком, що пропонував цю інтерпретацію Св. Письма від 1874 р. . . . ‘З огляду на цей сильний біблійний доказ,’ писав пастор Россель в 1889 р, то ми вважаємо за установлену правду, що остаточний кінець царствам цьому світу і повне установлення Божого Цар-клопіт мусить досягнути найвищої точки в 1914 році — то це дивне. Ради якоїсь дивної причини, можливо, тому, що пастор Россель має дуже тихий, вищий математичний стиль писання замість барвистого способу, світ взагалі не числився з ним. Студенти в його Бруклін Табарникл кажуть, що цього можна сподіватися, що світ ніколи не слухав і не буде слухати Божої перестороги, яж той день клопоту перейде. . . . І в 1914 році прийшла війна, війна якої всі боялися, але котра всі думали не може прийти. Пастор Россель не каже ‘я казав вам так’; і він не перероблює пророцтв, щоб вони пасували теперішній історії. Він і його студенти задоволені ждати — ждати аж до жовтня, котрий то місяць вони вважають як дійсний кінець 1914 року.”

Ось так показалося, що десь 1 жовтня, 1914 року, 2,520 років Божої терпимості Язичним народам, які управляли землею, прийшов законний кінець, як це ми добре знаємо з Писання й фактів.a Оце уможливило найбільшій події у всесвітній історії, народження давно-обіцяного “хлопяти”, царства в небі під Христом Ісусом, тепер укоронованим Царем, з його небесним урядом із властю від Бога, щоб він царював між його ворогами. Все це для того, щоб землю остаточно прочистити з лукавства і зробити її відповідним місцем для чоловіка жити в приверненім раї на хвалу його люблячого Творця, Бога Єгови. (Дан. 7:13, 14; Пс. 2:6—9; Одкриття 12:5, НС) Товариство Вартової Башти із свідків Єгови було правдиве в своїй трицятьрічній кампанії перестороги Язичним народам про вирішальний 1914 рік.b Одначе, деякі одиниці, які брали участь в подаванні тієї перестороги, були розчаровані в тому, що вони неакуратно думали, щоб вони були забрані до неба в 1914 році і сталися частю невидимої орґанізації Царства, не розуміючи в той час, що це аж в 1918 році було можна для померших наслідників Царства прилучитися до укоронованого Царя Єгови, Христа, в небі, в котрому то часі мало взяти місце “перше воскресення”. Многі також невластиво думали, що світова війна в 1914 року розвинеться в “битву великого дня Бога Вседержителя,” Армаґедон, і цим чином очистить землю з усякої опозиції до праведності. Одначе провидіння Єгови указувало, що ще було багато роботи до виконання через христіянів на землі. Славний час ще більшого свідкування був напереді згідно з дальшими намірами Єгови, щоб приготовити велику громаду з “інших овець”, які мають пережити справдішний Армаґедон, коли він нарешті спаде на землю. Справді величні дороги і наміри Єгови завжди є найлуші й приносять найбільше щастя.

Коли ми поглянимо на минулі записки Товариства Вартової Башти про активність проповідування через трицять років перед 1914 роком, ми бачимо що за чудову й вилику роботу остороги доручено прилюдно народам. Понижче подана таблиця зложена з щорічних рапортів Товариства, звичайно видається на 15 грудня у Вартовій Башті протягом кожного року, несе голосне свідоцтво про ревність, труд і відданість своїй задачі й про постанову свідків Єгови підприняти й вірно виконати цю пересторогу про 1914 рік.

РАПОРТ ПРО ВСЕСВІТЕ ДОРУЧЕННЯc

Роки Брошури і Памфлєти ОПРАВЛЕНІ КНИЖКИ Подано рапорт в 

1911 22,838,282 538,783 ВБ 1911 ст. 452, 453

1917 33,890,664 836,417 ВБ 1917, ст. 374—377

Чарлі Т. Россель й його супутники віддали всю їх силу й средства у виконанні цієї кампанії в їх часі під опікою святої активної сили Єгови. Роки 1915 і 1916 побачили зменшення в їх проповідуванні завдяки зростаючої опозиції, насмішків та розладу в світі. Це зменшення було сповненням Божого пророцтва: “І дам двом моїм свідкам, і пророкувати муть днів тисяч двісті шістьдесять, з’одягнені у веретеща.” (Одкриття 11:3, НС) Близько кінця 1916 року Россель скоро занепадав; і нарешті, повертаючи з Каліфорнії, де він проповідував, умер в потягу недалеко Пампа, Тексас, на 31 Жовтня.d Всі ті овочі його великої праці як міністера євангелиї, брат Россель напевно доказав, що він був вірний свідок Єгови. Протягом його 32 років як президент Товариства його многі посвячені христіянські супутники піддержували його у виконанні величезної роботи під найвизначнішим Вірним Свідком, Ісусом Христом, на славу їх Творця.e

Після смерті брата Росселя, настали роки крізи й в орґанізації витворився дух осуду, опозиції та прочищення. Опріч того Сатана й його насіння готовилися завдати вже ослабленому Товариству зовнішний удар і спричинити наглий смертельний стан. Після величезного давання свідоцтва перестороги про пророчий 1914 рік, многі супутники стали утомлені чиненням добрих діл. В наслідок цього між старшими у соборах появився бунтівничий дух і осівся нездоровий духовий стан, щоб поставити многих з помазанників на пробу щодо їх дійсної любови й льоальності до їх невидимо присутного Царя, Ісуса Христа.f (Одкриття голови 2 і 3) Протягом трьох з половиною літ (1,260 буквальних днів) вони виконували проповідування в цім критичнім періоді від осени 1914 р. до весни 1918 року “у веретещі”, тобто, в стані смутку й впокорення. Нарешті, в 1918 році, “коли вони скінчать свідкування своє, то зьвір (т. є, колєктивні земні володіючі сили), вийшовши з безодні, заведе з ними війну й побідить їх і повбиває їх. А після трьох і пів дня дух життя від Бога зійшов на них, і вони встали на ноги свої, і великий страх напав тих, що виділи їх.” Тут маємо пророчий опис крізи в тих роках, і ця записана історія, яку тут переглядаємо, показує сповнення цього пророцтва на фактах.— Одкр. 11:3, 4, 7, 11, НС.

Впродовж двох місяців листопада й грудня в 1916 році настав перехідний період для адміністрації Товариства, що знаходилося в руках Виконавчого Комітету з трьох осіб, а саме віце президента Рітчія, Писаря-Скарбника Вен Амбурґа і лєґального дорадця Рутерфорда.g У звязку корпораційного мітінґу Вартової Башти скликано конвенцію у Пітсбурґу, Пенсілванія, на 6 і 7 січня, 1917 р. Головне діло того зібрання було: вибрати президента і інших урядників, які мали наступити після адміністрації Росселя. Шість сот осіб прибуло на це ділове зібрання в суботу, 6 січня, де приближно 150,000 голосів,h які були представлені особами через повноваження і котрі одноголосно були дані на Й. Ф. Рутерфорда як президента, на В. Е. Ван Амбурґа як секретаря-скарбника, і більшість на А. Н. Пірсона як віце-президента.i На другий день, неділю, ново-добраний президент, Й. Ф. Рутерфорд, промовляв до 1,500 людей на конвенції. Ось так почалась нова адміністрація для Товариства, над якою Рутерфорд мав надзір через двацять пять років.

Тут на місці буде подати коротку біоґрафію (життєпись) другого президента Товариства, Йосифа Френкліна Рутерфорда. Він уродився на 8 листопада, 1869 р., в Бунвіль, Мізурі, від баптиських родичів. У 16 році віку його батько позволив йому йти до колєґії й студіювати права, якщо він зможе оплатити самий себе, тому що його батько був ратаєм і не мав спромоги помагати йому. Після закінчення його академічної науки, він перебув два роки під інструкціями судді Е. Л. Едвардса і нарешті у віку двацять років він став урядовим рапортером для суддів Чотирнацятого Судівничого Округа в Мізурі. В 22 році віку він був прийнятий до бари адвокатів в Бунвіль, де він став правником у фірмі адвокатів Драфен і Врайт. Пізніще він служив чутири роки як публичний прокуратор для фірми Бунвіль, а ще пізніще, був спеціяльним суддею у тім же Чотирнацятім Судовім Дістрикті Мізурі.j Через 15 років він практикував закон у Мізурі.

В 1894 році він мав стичність з Товариством Вартової Башти, а дванацять років пізніще він посвятив своє життя Всемогучому Богу, і цим чином стався висвященим христіянським міністром.k В 1907 р. він став законним адвокатом Товариства Вартової Башти в кватирі Пітсбурґу, де він перепроваджував всі його судові справи, і рівночасно його висилали давати публичні промови як пільґріма представника Товариства.l В 1909 році він був прийнятий до бари адвокатів у Ню Йорку, як признаний адвокат того ж штату; в тім самім році (24 травня, 1909) йому також дозволено практикувати перед Верховним Судом Сполучених Держав у Вашінґтоні, Д. К. Він широко їздив як лєктор Біблії в Сполучених Державах, промовляючи в многих колєґіях і університетах за спеціяльним проханням і перед ущерть набитою публикою в цім краї і в Европі. Він також відвідав Єгипет і Палистину. В 1913 році в товаристві своєї жінки він відвідав Німеччину, де він промовляв до публики число 18,000.a В 1915 році він був побідоносним в серії дебатів в Лос Енджелес, Каліфорнія, проти “всечес.” Й. Г. Троя,b баптист, представник духовників південної Каліфорнії. В 1916 році Рутерфорда призначено доручити похоронну промову при смерті його довгочасного, теплого приятеля Ч. Т. Росселя.c

(Прогоження буде)

[Примітки]

Роки Брошури і памфлєти Оправлені книжки

1870—1878 50,000

1879—1893 3,859,609 205,916

1894—1901 15,740,357 588,402

1902—1908 37,687,694 2,518,233

ВБ 1916 ст. 327—329; ВБ 1917, ст. 99.

[Ілюстрація на сторінці 26]

C. T. RUSSELL