Новочасна Історія Свідків Єгови
Часть 11. Привернення теократичної орґанізації
КІНЦЕВА зміна на теократичну орґанізацію свідків Єгови прийшла в 1938 році. В тому році Вартова Башта, в числах з 1 і 15 червня, і з 1 липня, помістила обширну студію про орґанізаційні операції раннього христіянського собору за днів апостолів. Тоді ясно було показано, як сила назначувати соборних слуг спочивала в руках правлючого тіла, яке складалося з дванацяти апостолів і інших дорослих супутників, як от Тимотея і Тита. Подібно так і сьогодні власть назначувати всіх слуг у соборі правильно належить до правлючого тіла з “вірного й розумного раба” кляси, яка є під прямим керовництвом Ісуса Христа в храмі. (Маттея 24:45—47) Така власть не спочиває у соборах демократично. У наслідок цієї біблійної студії про орґанізацію, слідуючу резолюцію поручено зборам для прийняття, котрі бажали злучитися разом під теократичний провід Товариства:
“Ми, собор Божих людей взяті для його імя, і тепер в . . . . . признаємо, що Божий уряд є чисто теократичний і що Ісус Христос є у храмі й в повній контролі над видимою орґанізацією Єгови, як і невидимою, і що ‘ТОВАРИСТВО’ є видимим представником Господа на землі, і тому ми просимо ТОВАРИСТВО зорґанізувати цей збір для служби і призначити ріжні слуги для нього, так щоб всі ми могли працювати разом у мирі, праведності, гармонії та повній єдності. Ми тут засилаємо список імен людей в цьому зборі, котрі для нас видаються бути дозрілими і котрі мабуть найвідповідніші сповнити ріжні позиції призначені для служби.”a
Нарешті в служебному році 1939 — двацять літ після засіяння зародку теократичного порядку в бюрі “служебного директора” в одному з соборів — свідки Єгови втішалися першим повним роком теократичного уряду в кожному соборі зокрема. О, що за мир і добробут це принесло! Проминули були часи виборів, суперечок та демократичного голосування. Тепер Цар Ісус Христос при кермі своєї земної орґанізації, прямував призначеннями й руководив управою асамблей людей Єгови. Тоді вже не стало свавільного споріднення між одиницями, кожна роблячи по своїй власній вподобі. Тепер настало широке пробудження, і люди з видінням пристали до воюючої орґанізації, радо поручаючи себе під теократичну контролю.— Іса. 43:21; 60:17.
Але це аж в 1922 році, помазані свідки знайшлися на досить твердій основі, як орґанізація, щоб підприняти проголосити Єгови суд на землі. Ця робота була пророчо зображена через трублення “сім труб” і вилиття “сім пораз гніву Божого.” (Одкр. 8:2; 16:4, НС) Оці дві серії сталися одночасно, початок трублення й вилиття на сімох наступних міжнародних конвенціях, які щороку відбувалися, від 1922 р. до 1928 р.b
Перша з цієї серії історичних подій взяла місце в Сідар Поїнт (Огайо) на конвенції у вересні 5—13, 1922 р. На її послідний публичний виклад в неділю прибуло більше ніж 18,000 осіб, а на щоденних зібраннях було около 10,000 свідків. Ця асамблея відбулася в тому ж місці, що їх славна конвенція в 1919, але цей раз сотки більше було в їх рядах і на цій конвенції служба в полю була додатковою точкою. У четвер тієї конвенції ґрупи з соток автів залляли північню часть Огайо з літературою. На четвертий день конвенції, знаний як “Той День”, президент Товариства дав головну промову на тему “царство.” Він підкреслив, що Цар уже прийшов! Також доказ був предложений перший раз з Писання і напідставі біжучої історії, що Цар Ісус Христос прийшов до храму в 1918 році і почав свій суд проти відступного Христіянства. При закінченні цієї зворушеної промови, в тій же самій хвилі, коли промовця викликнув слова, дуже великий стяг був відкритий для тієї величезної товпи, яка рівночасно чула й бачила наче гасло “ОГОЛОШУЙТЕ ЦАРЯ І ЦАРСТВО!” Незвичайне захоплення запанувало над цілою асамблею, яка, будучи наіскрена багатими духовими промовами, дала доказ, що Єгова вилляв свою невидиму активну силу на своїх вибраних свідків.c
Публична лєкція в часі конвенції в послідний день, в неділю, була завершена одноголосним приняттям резолюції, котру пізніще видруковано в брошурі названій “Проклямація.” Заголовок її був: “Визов Світовим Провідникам — Неможливо установити світовий мир, добробут і щастя через міжнародню конференцію — Дійсний рятунок тут підгадується — Це питання важливе для всіх народів землі — Міжнародні Студенти Біблії ухвалили резолюцію.” За кілька тижнів 35,000,000 примірників з цим пекучим судом, виявляючи гнів Єгови, розкинуто по цілому Христіянстві.d Справді значуча асамблея була ця конвенція в Сідар Поїнт!
Друга епохальна конвенція відбулася в Лос Енджелес, Каліфорнія, на 18-26 серпня, 1923 р. Перший раз Товариство ужило радіо для розголошення конвенції. Визначний виклад з св. Письма виголосив президент Товариства, Й. Ф. Рутерфорд, на тему “Вівці й Козли,” котру то промову пізніще поміщено у Вартовій Башті з 15 жовтня, того ж року. Тоді перший раз було показано, що “вівці” в Ісусовій приповісті відносилися до земної ґрупи.e Тоді промовця сказав: “Вівці представляють всіх людей, не з духа сплоджених, але тих, що нахилені до праведності, які умово признають Ісуса Христа як Господа і котрі виглядають і надіються на кращі часи під його царюванням.”f Найвишою точкою тієї асамблеї була публична промова в неділю через суддю Рутерфорда, на яку зійшлось 30,000 осіб, сповнивши колосіюм ущерть. Ця конвенція також ухвалила резолюцію, яка допровадила до другого вилиття Божого гніву проти Христіянства.g Ця резолюція була видрукувана в брошурі “Проклямація”, котру опісля розповсюднено в сумі 45,000,000 примірників у цьому краї і в Европі.h Вона сповіщала “Осторогу для Всіх Христіян—”Грядуща Світова Кріза — Причина — Обовязок христіянів — Наслідок.” Гірка й ворожа була реакція Христіянства до цієї труби про Божий суд проти його відступництва.
Третя значуча міжнародня асамблея відбулася в Колумбус, Огайо, в липні 20—28, 1924 р., на якій щодня збиралося 20,000 свідків, а на публичне зібрання в Огайо Стейт Універсіті Стадіюм в послідню неділю зібралося 35,000 осіб. На цій конвенції уживалося радіо і елєктричніх голосникив. На цій асамблеї відбулась служба у полі, як і на попередніх двох. В головній промові президента Товариства вияснено було, що Сатана іще не звязаний і що духовенство і їх союзники сталися знарядом Диявола. Це історічне оскарження було із захватом прийняте всіма присутними, вставши на свої ноги як знак прийняття. Це поміщено в новій брошурі під титулом “Екклєзиясти Оскаржені,” про що писалось під заголовками, “Цивілізація Засуджена — Причина для світової крізи — Благословення людей наступить — Насіння Обітниці проти Насіння Вужа.” Тепер ще раз Христіянство було потрясене через рознесення міліони примірників цього правдивого обвинувачення.i
Рік 1925 був особливше надійним, бо многі з помазаних думали, що останок з членів тіла Христового мали перемінитися до небесної слави.j Але як показалось, то вони ще мали багато роботи виконати на землі, щоб помогти іншим бути зібраними. Та як би не було, 1925 рік показавсь бути визначним роком в тому, що наплив нових духових правд прийшов до людей Єгови. Це в тому році, що Вартова Башта принесла їм взнесле відкриття, що імя Єгови мусить мати своє властиве місце; що народження хлопяти Царства-орґанізації сталося в 1914 році; що Сатана був скинутий з неба і тепер він увязнений у своїх операціях до землі; що Єгова замірив виробити собі велике і вічне імя в битві Армаґедон; що ця битва не є боротьба між капіталом а робітниками, консерватами і радикалами, або між людськими партіями і народами, але це Божа війна проти цілої орґанізації Диявола, видимої і невидимої; і що слуги Єгови на землі не мають участі в такій битві, але вони мусять остерігати про її наближенняся.k
Цей рік був великої зміни в думках і вершок його прийшов на загальній конвенції в Індіянаполіс, Індіяна, серпня, 24—31, 1925 р., на яку зїхалося 10,000 осіб. При закінченні на публичній лєкції на тему “Заклик до Акції”, яку виголосив Й. Ф. Рутерфорд, ухвалено милозвучну резолюцію, звернену “До Всіх Людей Доброї Волі.” Оцю резолюцію поміщено в брошурі під назвою “Вість Надії”, а підзаголовки її були “Відбудова Світу — Стяг для Проводу Людей.” Около 50,000,000 примірників розповсюднено в Христіянстві з бігом місяців!l Руки свідків були далі зайняті протягом того рішучого 1925 року. В тому році зійшлось було 90,434 особі на святкування Спомину.a
(Продовження буде)
[Примітки]
a Вартова Башта, з 1938 р., ст. 182. В цей спосіб майже всі собори споріднені з Товариством Вартової Башти віддали свій демократичний (пресвітерянський) стиль відносно контролі над церквою, якою вони руководили через минулих шість років, і тепер добровільно просили про теократичний лад в операції соборів. (Гляди Виклади св. Письма Том 6, стр. 273—347) Від того часу Товариство з помазаних прийшло у властиве споріднення з соборами свідків Єгови згідно з св. Письмом.
b Гл. Лайт, Книгу Першу, стр. 102—107; Лайт, Книга Друга, ст. 19—67.
c ВБ 1922, ст. 323—352; ВБ 1930, ст. 374; ВБ 1940, ст. 102. ВБ 1943, ст. 216; ВБ 1944, ст. 234; ВБ 1948, ст. 311; ВБ 1950, ст. 218.
d ВБ 1922, ст. 390.
e ВБ 1943, ст. 342; ВБ 1944, ст. 10: ВБ 1946, ст. 156.
f ВБ 1923, ст. 309.
g ВБ 1923, ст. 326, 327.
h ВБ 1923, ст. 373.
i ВБ 1924, ст. 259—264.
j ВБ 1925, ст. 3.
k ВБ 1925, ст. 67—74, 115—120; ВБ 1930, ст. 233; ВБ 1946, ст. 347; ВБ 1944, ст. 10.
l ВБ 1925, ст. 358.
a ВБ 1925, ст. 263.