Новочасна Історія Свідків Єгови
Часть 13. Борці за свободу мови й почитання
ПРОПОВІДУВАННЯ вістки про царство Єгови по соткам радіостанціях в Північній і Полудневій Америці, Европі, Африці й Австралії, розквіталося протягом десяти років від 1927 року. Дуже успішне було сполучення мережі радіо-станціїв комерційної спілки НБС із серця міжнародньої конвенції в Торонто, Онтаріо, в 1927 р., а в 1928 році сполучено ще більшу мережу радіо-станціїв для Товариства Вартової Башти від міжнародньої конвенції в Детройт, Мішіґан. Від тепер Товариство через многі місяці уживало щотижня “мережу радіо-станціїв Вартової Башти,” що складалася з трицяти радіо-станціїв, для многих слухачів в Канаді й Сполучених Державах, передаючи одну годинну програму із студії радіо-станціїв Вартової Башти ВББР з міста Ню Йорк (Статен Айленд), кожної неділі в “годині Вартової Башти”. Це включало лєкцію судді Рутерфорда разом з вступними словами і музикою оркестри під управою братів у Бетель. Ця тижнева мережа радіо-станціїв почалась на 18 листопада, 1928 року, і продовжалась від 1929 до 1930 року.a
В 1931 році Товариство почало тижневі програми по 250 радіо-станціїв при помочі елєктрично відбитих пластинок, що передавали 15 хвилин лєкції, через суддю Рутерфорда.b В 1932 р. ця служба по радіо розширилась до 340 радіо-висильних, які передавали біблійні лєкції виявляючи відступницьку реліґію. А вже в 1933 році голос Товариства був чутий на міжнародню скалю — 40 радіо висильних, що знаходилися на шість континентах — в Арґентині, Австралії, Канаді, Китаю, Кубі, Франції, Гаваї, на Філіпінах і Сполучених Державах. В тому однім році передано було 23,783 ріжних біблійних промов.c
Для римо-католиків, папа Пій XI заявив 1933 рік як “святий рік”, який мав увести католицьку акцію призначену для запровадження мира між народами.
Одночасно, на весно 1933 року, американські католики під проводом їх кардинала, єпископів та священиків почали широкий рух, щоб ‘вигнати Рутерфорда з повітра.’ До того часу на радіо Рутерфорд був найкраще відомий і найчастіше чутний голос в Америці. Якщо духовники були дратовані представниками Товариства Вартової Башти, котрі доручували міліони брошур перед їх церковними дверима з початку 1900 року, то тепер вони були поражені тисяча раз гірше через неопрокинуті біблійні лєкції по радіо. При помочі впливових лєкцій по радіо, які доручувало Товариство Вартової Башти, ряди свідків Єгови скоро зростали. Це средство комунікації коштувало Товариство міліони доларів, котрі добровільно були офіровані братами протягом років великої депресеї в Америці (1929—1935). Як це ми бачимо тепер, в огляді минулого, то 1933 рік був роком коли гієрархія у Ватикані і свідки Єгови зударилися над спірним питанням про свободу мови. Католицькі речники сильно ужили пресії й погроз бойкотом проти радіо-висильних, щоб їх змусити відмовити винаймати їх апарати для свідків.d
На 23 квітня, 1933 року, суддя Рутерфорд особисто промовляв по пядесяти пять сильних радіо-станціях, які були сполучені для Товариства Вартової Башти, через цілу годину на тему: “Вплив Святого Року на Мир і Добробут.” Два місяці пізніще, на 25 червня, 1933 року, ту саму лєкцію на пластинках (рекордах) передано по 158 радіо-висильних станціях, ради цього видрукувано пять Міліонів запрошень, щоб цим чином збудувати велике число слухачів.e Реакція до першого викладу на 23 квітня була негайна, гірка, палка. Деякі управителі радіо сталися жертвами сильного католицького залякування і відмовилися далі передавати програми Вартової Башти. Кілька тижнів опісля католицьке сильне рамено було далі виявлене на публичному зібранні в Плейнфільд, Ню Джерсі, на промові президента Товариства Вартової Башти, який промовляв на тему “Нетерпимість,” урядовий рапорт про це такий:
“Переслідування свідків Єгови в Плейнфільд, Н. Дж., постачило нагоду для публичної промови з тамошнього театру в неділю, на 30 липня, [1933] котра то промова була передана по кількох радіо-станціях. Промовця в цім случаї був буквально окружений звиш 60 узброєними поліцаями, котрі прийшли на зібрання непрошені й котрі були ні потрібні ані бажані, але безсумніву були вислані туди за спонуканням католицької гієрархії, шукаючи за нагодою, щоб перешкодити зібранню і як можливо знищити промовця.”f
Оце Насильство в Плейнфільд, Ню Джерсі, проти свободи мови і свободи почитання поступило задалеко. У битві на повітряних хвилях пізно в 1933 році а з початку 1934 року, свідки Єгови далі боролися за публичне добро через циркуляцію по цілому краї петицію звернену до конґресу у Вашінґтоні, протестуючи ревно проти католицького залякування й погроз проти свободи мови по радіо. На цю петицію зібрано 2,416,141 підписів і предложено її перед Конґрес у Вашінґтоні на 24 січня, 1934 р. Конґресман МкФадден, за піддержкою інших, предложив законопроєкт в Конґресі, щоб перешкодити такому розріжненню, бойкоту і іншим погрозам, з наміром перешкодити радіо-висильнім для добра публики. Товариство через своїх речників предложило багато зізнань у піддержку петиції. Чистий наслідок цього був, що Конґрес ухвалив закон поставивши всі елєктричні комунікаційні средства під урядовий чинник, а саме, під Комісію Федеральної Комунікації. Ця комісія зараз взялась переслуховувати публичні зізнання, щоб цим чином зібрати суґестії для наступного Конґресу для ухвалення дальших законів відносно радіо-висильніх станціїв, згідно з потребами.g На 4 жовтня, 1934 року, президент Товариства Вартової Башти явився особисто перед цим новим чинником у Вашінґтоні й предложив факти про активності Римо-Католицької Гієрархії у злющім перешкодженні свідкам Єгови в їх діяльностях відносно радіо. Та помимо тих публичних протестів проти злющого перешкодженження, Товариство в 1934 р., передало 20,743 лєкцій, а це було 3,040 лєкцій менше від числа в 1933 році, що становило доказ про згубний вплив католицьких залякувань.h
Число радіо-програмів дальше зменшувалося, бо в 1935 році загальне число було 18,287 програм а це було 2,536 програм менше від попереднього року. Свідки Єгови далі напирали з битвою за свободу мови і почитання через збирання ще іншої петиції по цілому краї до Конґресу, для котрої зібрано 2,264,128 підписів. Цю петицію предложено Конґресові в січню, 1935 р., але вона була непризнана.i Тоді скликано народню конвенцію з свідків Єгови у Вашінґтоні, Д.К., від 30 травня, до 3 червня, 1935 р. Двацять тисяч осіб зібралося на цю асамблею, щоб вислухати важливу лєкцію в неділю, 2 червня, на тему “Правительство”, котру доручено у вашінґтонському авдіторіюм і рівночасно через міжнародні радіо-станції. На 3 червня, 1935, президент Товариства предложив в стислій формі цю справу перед Федеральною Комісією Комунікації, наполягаючи на дальшу акцію в обороні свободи мови.j
Принагідно тут би згадати, що на цій вашінґтонській конвенції вийшов проблиск нової правди відносно “великої громади”, про яку говориться в Одкритті 7:9, доказуючи, що її члени не є другорядна духова кляса призначена піти до неба, але що це земна ґрупа, що є ототожнена як “вівці” в Маттея 25:31—46, котрі були відкриті в 1923, і як “Йонадаба” кляса виявлена в 1932 році із звільненням книжки Оправдання, Том 3.k
Поверховно здавалось, що свідки програвали війну за свободу мови. У вересні, 1936 року, третю петицію почали збирати, цей раз як протест до уряду у Вашінґтоні, що він нічого не робив проти дальших зусиль (ворогів), щоб здушити свідків. Цей останний протестl підписало 2,630,001 осіб і був предложений у Вашінґтоні на 2 листопада, 1936 року. Але й цей протест був зіґнорований.a Але свідки не дались перехитрити. Вже в 1933 році вони почали розвивати рух за службою при помочі голосників на случай, коли б вони втратили обслугу радіо. В тому році Товариство почало виробляти переносні елєктричні транскрипційні апарати, які могли передавати пластинки по 331/3 оборотів-на-хвилину у публичних і приватних місцях зібрання. В 1933 році відбулось таких зібрань 4,646, на котрих було слухачів 240,434 особі.b Будували також голосники на автах, які їздили по вулицях і публичних місцях і буквально голосили вість Царства при помочі пластинок.c Коли часи 1930 року проминули, ця служба голосниками розрослась до широкої міри і принесла видимі наслідки кращі за радіо, тому що тепер можна було мати стичність з видимими слухачами і навчати їх.
Наслідки цієї не-радіової служби були так многонадійні, що в 1934 році Товариство почало виробляти ще інший знаряд, переносний фоноґраф, і також 41⁄2 хвилеві пластинки по 78 оборотах на мінуту на котрих містились біблійні лєкції.d Спершу такі переносні, ручні фоноґрафи були вживані у службі при поновних відвідинах, але пізніще почали вживати їх і в ширшій мірі йдучи від дому до дому і граючи ті пластинки при дверах домів. Це було справді нове средство проповідування. Воно було зображене у великій мірі в 1937 році на конвенції в Колумбус, Огайо, на 18 вересня, коли то суддя Рутерфорд доручив свою важливу лєкцію на тему “Безпека”, котра в той самий час передавалась по 135 радіостанціях. На цій конвенції, проголошено історичне вирішення, що Товариство добровільно відступає від усіх комерційних радіо-станціїв під контрактом після 31 жовтня, 1937 р.e Замість того, всі свідки Єгови зосередять свій час і гроші на більше впливову роботу від дому до дому, вживаючи ручних фоноґрафів із більше ніж девятьдесяти біблійними лєкціями, котрі дадуть міліонам людей спромогу чути і навчитися біблійної правди. Тепер робота з фоноґрафами набрала нової сили, як на це указує рапорт з 1938 року, показуючи, що тоді було 430,000 пластинок з лєкціями в шістнацяти мовах, і тоді вживано 19,600 голосних машин. В 1937 році зарапортовано 10,368,569 слухачів, а за 1938 рік, рапортовано 13,070,426 осіб.f Справді це був великий голос, який піднесено між усіма осадниками землі!
(Дальше буде)
[Примітки]
a 1930 Річна Книжка, ст. 34—39.
b 1932 Річна Книжка, ст. 47—51.
c 1934 Річна Книжка, ст. 60—64.
d 1934 Річна Книжка, ст. 63.
e 1934 Річна Книжка, ст. 60-64, Золотий Вік, 1933, ст. 530—536; Спеціал Буллетін, червень, 1933.
f 1934 Річна Книжка, ст. 66.
g Буллетін, 1-10 марта, 1934.
h 1935 Річна Книжка, ст. 36, 37.
i 1936 Річна Книжка ст. 56, 57.
j Золотий Вік, 19 червня, 1935.
k Віндікейшон, Том 3, ст. 77—80; ВБ 1942, ст. 374.
l Золотий Вік, 13 січня, 1937, ст. 232.
a Інформант, з вересня, 1936.
b 1934 Річна Книжка, ст. 64—66.
c Булєтин, з серпня, 1935.
d 1935 Річна Книжка, ст. 39.
e 1938 Річна Книжка, ст. 38, 47.
f 1939 Річна Книжка, ст. 59, 63, 64, 68.