Новочасна Історія Свідків Єгови
Часть 15. Чужинецька Активність Під Фашістсько-Націськім Переслідуванням
ЩО СТАВАЛОСЯ з свідками Єгови в ріжних краях в 1934 році? У сорок девяти краях Товариство Вартової Башти удержувало відділи.a Їх робота поступала й розвивалася після взірця в Сполучених державах. Коли католицький фашізм розширувався в Европі, то й труднощі ставали прикріщі для свідків. В Італії приближно пядесять свідків мусіли оперувати потайно, бо за ними безнастанно слідила поліція, котра арештувала людей, що посміли прийняти літературу.b Кількох італіянів прихильників були увязнені Фашістським правительством Муссолінія.
В Еспанії перед фашістською революцією від 1936 р. до 1939 р., робота кількох свідків росла дуже гарно. В дійсності серед громадської війни в 1936 р., то еспанські свідки зарапортували 105,570 штук біблійної літератури.c
У Німеччині перед урядом Гітлєра робота свідоцтва товариства росла страшенно скоро. Від 1919 р. до 1933 р., німецькі брати доручили німецьким людям 48,000,000 книжок і книжечок і 77,000,000 примірників німецького журналу Золотий Вік.d В 1930 році Товариство призначувало, що тоді були звісні як “Міжнародні Періоди Свідоцтва,” які тривали по вісім день, протягом котрих всі свідки по цілому світі указували їх світову єдність через віддання часу кожного дня на доручення свідоцтва і розношення літератури. Наприклад, 58,804 вістників в 77 краях рапортували активність за “Період Вдячности Останка” від 8—16 квітня, 1933 р.e Під час тієї кампанії доручували книжечку Кріза. Інтересна річ, що за той спеціяльний період Німеччина рапортувала 19,268 вістників в порівнанні з 20,719 вістників у Сполучених Державах. Ось так в 1933 році число вістників у тих двох краях було майже таке саме. Але за цей спеціяльний тиждень Німеччина доручила 2,271,630 штук літератури, перевисшивши доручення Сполучених Держав о 877,194 штук літератури, і цим задемонструвала велику ревність в Німеччині зараз після того, як Гітлєр став диктатором. Навіть перед його часом там була велика опозиція з боку католиків. Наприклад, вроках 1931 і 1932 відбулося 2,335 судових розсправ проти свідків в Німеччині.f
Із поступом диктаторської сили Гітлєра в січні, 1933 р., хмари опозиції зараз стали чорні мов смола. З початку квітня, 1933 р., поліція захопила велику друкарню Товариства і Бетель дім в Маґдебурґу, Німеччина, запечатувала друкарні і почала обширне слідство за руїницькою активністю. Не знайшовши ніякої, Товариству дозволено було контролювати їх посілістю на 28 квітня. Це дало спромогу докінчити рапорт із того спецільного періоду від 8—16 квітня. Серед цього клопоту суддя Рутерфорд рішивсь відвідати Німеччину в червні, 1933 р. На 25 червня, в Берліні зїхалося 7,000 свідків на спеціяльну асамблею на котрій одноголосно ухвалено резолюцію під титулом “Деклярація фактів.” Зміст її був сильний протест до Гітлєра й його уряду проти їх гордовитого відношення до роботи свідків цього Товариства. Незабаром, три дні пізніще, на 28 червня, 1933 р., уряд вдруге захопив майно Товариства, і урядово замкнув його друкарню. Члени Бетелю числом 180 осіб в Маґдебурґу були змушені оставити будинки в наступних кількох тижнях. Сказав Гітлєр:
“Ті так звані ‘Щирі Студенти Біблії’ (свідки Єгови) в творцями клопоту; вони колотять гармонійним життям між Німцями; я вважаю їх за дуресвітів; я не дозволю щоб німецькі католики були так обчорнені тим американським суддею Рутерфордом; я розвязую тих Щирих Студентів Біблії в Німеччині; їх майно я передаю на народне добро; я конфіскую всю їх літературу.”g
Це підле нарушення прав про міжнародну посілість було виконане урядом Гітлєра помимо того, що Американське Товариство Вартової Башти було признане в Німеччині від 1921 року, де після міжнародного права, можна було оперувати й посідати майно. На просьбу Товариства з квартири в Брукліні Закордонний Відділ Сполучених держав зробив протест до уряду Гітлєра.h
Коли німецький відділ Товариства замкнуто, тепер уряд Гітлєра почав перешкаджати у соборних зібраннях свідків Єгови по всьому краї, заборонивши братам збиратися разом. Цей чин він примусив, що ця робота пішла у підпілля в 1934 р., і тоді декотрі свідки були увязнені за те, що вони не корилися декотрим приказам тоталітарного уряду. Через те невиправдане переслідування повстав світовий рух протесту за проводом Товариства на 7 жовтня, 1934 р. Та помимо заборони уряду, кожний собор в Німеччині зійшовся разом в ночі на 7 жовтня, коли, після урочистої молитви до Єгови, вислано до уряду Гітлєра резолюцію протесту підписану місцевим собором свідків Єгови. Зєднані в дусі тієї самої ночі, собори свідків Єгови у пядесяти краях зійшлися також в молитві до Єгови і кожна ґрупа висилала каблограму протесту до уряду Гітлєра слідуючого змісту: “Ваші знущання над свідками Єгови зжахнули всіма людьми у світі і зневажають Боже імя. Стримайте дальші переслідування свідків Єгови; інакше Бог знищить вас і вашу національну партію.”i
По звіту наочного свідка, ця світова демонстранція спричинила чимале зворушення на 7 жовтня, 1934 р., в Берліні в Міністерії Внутрішних Справ, коли самий Гітлєр відвідав др. фріка, міністра внутрішних справ, котрий отримував ці протести. Заприсяглий звіт (поданий понижче) каже що коли Гітлєр почув про ті телєґрами він скочив на свої ноги і затуленими кулаками шалено верещав: “Ця зграя буде винищена в Німеччині!”j Ось так застусовано народне божевілля щоб усунути свідків Єгови з німецької народньої сцени. З бігом темних років тисячі свідків Єгови були арештовані неправильно засуджені й кинуті у вязниці або плінні табори, де многі з них страждали невимовними муками. Около дві тисячі свідків стратили їх життя в тій боротьбі, щоб затримати вірну невинність до Єгови. Але, як про це застережено було в каблоґрамах і телеґрамах з 7 жовтня, 1934 р., Гітлєр, який воював проти Бога, не знаходився між живими одинацять років пізніще, поповнивши самогубство в Берліні, 1945 р. Проте яких 8,000 свідків пережили його біснуваті муки в плінних таборах, і знову взялись проповідувати і свобідно почитати їх люблячого Бога Єгову.
Британія також бачила розширення теократичних інтересів. З початку 1930 року орґанізація активності постійно зростала у числі й розповсюдненні біблійної літератури. Вже в 1931 році було 365 соборів, які функціонували на полі служби, маючи чотири тисячі реґулярних вістників, включаючи 196 піонірів, котрі рознесли щорічно від півтора до двох міліонів книжок і книжечок.k Одначе в 1937 році зроблено спеціяльний заклик до пробудження британських вістників Царства Єгови до більшого зусилля й зросту. Рапорт з наступного року, 1938, указав, що пять тисяч міністрів брало участь на полі служби, помістивши 4,308,710 штук літератури. Протягом 1939 року ця робота чудово розширилась через 6,861 міністри, 511 з котрих були піонірами. Це розширення продовжалося аж до 1940 року, коли то рознесено 6,200,282 біблійної літератури через 9,860 вістників, включаючи значне число з 1,037 піонірів.l Помимо обставин з тоталіної війни, цей зріст продовжався до числа 12,436 вістників у місячній службі в 1942 р., і 1,488 повночасних міністрів між ними.a Британські свідки сталися зєднаною сильною орґанізацією, духово здорові так, що вони могли видержати довгі темні роки війни.
Британська активність не була без опозиції. Вони також зазнали католицької опозиції, як і інші їх брати в інших частях світу, хоч не до такої самої міри. Кілька нападів від фашістських католиків відбито в 1938 і 1939 роках, в таких містах, як Лондон, Ґласґов, Клайбенк, Олдгам, Нюбрідж, Гебурн, Фолкстон, Камберлей, Лейкестер, Дундее, Ебб Єйл, і Нортвіч, в котрих священики провадили юрбу і нападали на свідків, а в інших случаях перешкаджали в зібраннях.b Зарапортовано було 71 случаїв нападів в 1940 р.c Лондонський “Кетолик Гералд” з 14 жовтня, 1938 р., подав наклепний напад закинувши, що їх активність була розворотна. Цей Кетолик Гералд був точно примушений принизитися і подати спростовання на першій стороні свого видання з 25 листопада.d
В 1938 р, також, на 10 і 11 вересня, Лондон був головним містом для Товариства Вартової Башти першої конвенції многих-містів. Пядесять асамблей свідків Єгови зійшлися рівночасно в Анґлії, Шкотландії, Ірландії, Канаді, Сполучених Державах і Австралії. Всі пятидесять містів були звязані разом при помочі радіо-телєфонічних приладів, так що дві головні промові доручені з Роял Алберт Галі в Лондоні, через суддю Рутерфорда, були знаменито чутні всіма слухачами за морями, як і слухачами в інших містах Британських Островів. В суботу доручено через одну годину промову на тему “Сповнення Землі.” В суботу (11 вересня), публичну промову на конвенції в пядесяти містах слухало 150,000 людей охоплюючої промови через Рутерфорда на тему “Зустріч Фактів”, застерегаючи демократичних людей про надходяче зусилля католицького фашізму запанувати над світом. Це була чудова асамблея.e В протязі дванацяти місяців опісля розпочалась друга Світова Війна в якій націсти й фашісти зробили страшенне змагання запанувати над світом, як про це було застережено.
В часі оголошення лекції “Зустріч з Фактами” уживано великих написей з якими парадували помістах, де відбувалася конвенція на обох гемісферах. Пізніще, коли ці лєкції були зарекордовані на пластинках, вони були відтворені на менших зібраннях, котрі оголошували вістники носячи оголошення на своїх раменах, ходячи вулицями на яких знаходилося багато пішоходців, подаючи летючки з оголошенням таких зібрань. Ця диввовижня риса свідкування по вулицях сталась називати “інформаційні походи.”f Опісля рознесено 12,000,000 цих книжечок “Зустріч Фактів” по всій землі.g Могутнє передвоєнне свідоцтво було це.
(Далі буде)
[Примітки]
a 1935 Річна Книжка, ст. 53.
b 1935 Річна Книжка, ст. 131.
c 1937 Річна Книжка, ст. 193—196.
d 1934 Річна Книжка, ст. 145.
e Буллетин, 1 липня, 1938.
f 1933 Річна Книжка, ст. 122, 123.
g Зустріч з фактами (1938, Товариство Вартвої Башти Біблії й Брошур сторони 60, 61.
h 1934 Річна Книжка, ст. 127—146.
i Річна Книжка, ст. 115—122.
j Тут слідує повний текст заприсяглого звіту, що його підписав Карл Р. А. Вітінґ, на 12 листопада, 1947. Він в 1934 році був у ласці німецького уряду і був присутний, коли Гітлєра поінфорував др. Фрік про протестуючі каблоґрами від свідків Єгови. Переклад цього заприсяглого звіту є як слідує:
“Деклярація — На 7 жовтня, 1934 р., будучи покликаний, я відвідав Др. Віляма Фріка, котрий тоді був міністром Внутрішних справ для Німеччини і Прусії, в його домі в Берліні, о 6 год: пп. в Конінплац, бо я був повноважний представник ґенерала Лудендорфа. Я мав прийняти переписки, зміст котрих старався переконати ґенерала Лудендорфа, щоб він перестав противитися націстському режімові. Під час моєї дискусії з др. Фріком, нагло появився Гітлєр і взяв участь в розмові. Коли наша дискусія обовязково порушила справу про Товариство Міжнародних Студентів Біблії (свідків Єгови) в Німеччині, др. фрік показав Гітлєрові кілька телєґрамів, які протестували проти переслідування Німецьким Урядом студентів Біблії, кажучи: “Якщо Студенти Біблії зараз не стануть в ряди (гармонію), то ми виступимо проти них з найострішим средством. Після того Гітлєр скочив на ноги із затуленими кулаками верещав: “Ця зграя буде винищена в Німеччині!” Чотири роки після цеї дискусії я міг, за моїм власним спостереженням, переконати себе, протягом семи років в охоронній вязниці у пеклі націстського плінного табору в Сахсенгавзі. флусенбурґу і Мантасені — я знаходився у вязниці аж Союзники звільнили мене — що лютий вибух Гітлєра не був собі марною погрозою. Ніяка інша група вязнів із повище згаданих плінних таборів, не переходила такого знущання безконечними фізичними і умовими тортурами, котрих ніякою мовою у світі не зобразиш.
“Франкфурт, 12 листопада, 1947 р.: Вегремелмер ул.
[Підпис] Карл Р. А. Віттіґ.
“Рекорд ч. 778 в році 1947:
“Підпис автора Карла Віттіґа являється на противній стороні цього листа, живе в 9 Вергелмер ул. Ст. Франкфурт оф Маїн, 13 листопада, 1947.
[підпис] Лудвіґ, публичний нотар.
[печать] Отто Лудвіґ, публичний нотар у Франкфурт оф маін.”
k Річна Книжка, ст. 94, 95.
l 1941 Річна Книжка, ст. 100—116.
a 1943 Річна Книжка, ст. 132.
b Консолейшон, 31 травня, 1939, ст. 26, 27; з червня 28, 1939,
c Річна Книжка, ст. 111.
d 1940 Річна Книжка, ст. 78.
e Консолейшон, 5 жовтня, ст. 18.
f Інформант, 3 травня і червня, 1939.
g Інформант, 3 грудня, 1938.