Єдність Людей Доброї Волі Обіцяна

1. (а) Як Михея був особливше назначений як пророк Єгови? (б) Яке пророцтво Михея виповів про стадо Єгови і Його пастиря?

ОДИН з пророків Єгови перед Христом був Михея із Мерешет з покоління території Юдеї. Михея імя значить “Хто Є Як Єгова?” Михея відзначився пророцтвом про народження Ісуса Христа у Вефлеємі. (Мих. 5:2) Предсказавши Ісусове народження там, Михея додав: “Стане він кріпко й пасти ме в силі Єгови, в величності імені Єгови, Бога свого, й будуть вони жити безпеч, бо великим буде він аж до окраїн землі. І буде він нам супокоєм”. (Мих. 5:4, 5) У предсказанні про досвідчення останка з малого стада Ісусових духових овець, Михея, як промовець за Єгову, каже: “Напевно зберу всього тебе, Якове, позбіраю в одно останка Ізраїля, зберу їх до купи, наче вівці в Восорі мов би отару в кошару; аж загуде від безліку люду.”— Михея 2:12.

2. (а) В який особливший спосіб останки Якова або Ізраїля мали бути зібрані в єдність? (б) Отже до кого пророцтво Михея мусить відноситися?

² Щоб зрозуміти це пророцтво, ми мусимо памятати, що Яків й Ізраїль є імя одної й тої самої орґанізації, тому що Єгова дав призвіще патріярху Якові “Ізраїль.” “Ізраїль” значить “Борець з Богом.” (1 Мойс. 32:28, побічна заввага) Ясним є, що останки з Якова або Ізраїля, котрим Бог Єгова обіцяв зібрати їх овець в кошару, в єдності в ласці Володаря, котрий мав народитися у Вефлеємі Юдейській й котрий мав статися “володарем в Ізраїлі, котрого початок є від ранніх часів, від часів необмежених.” Це задля цього останка Якова або Ізраїля, що він мусить “встати й пасти у силі Єгови, в старшенстві імени Єгови його Бога.” Отже виходить, що це пророцтво Михея 2:12 про єдність мусить дійсно відноситися до христіянського збору з “Ізраїля Божого,” Духового Ізраїля.— Галат 6:16.

3. Котре пророцтво Ісаїї ясно ототожнює хто є “Ізраїль Божий”?

³ Інший факт, що ототожнює ясніще хто “Ізраїль Божий” дійсно є, знаходиться в Ісаїї 43:1, 10, де Бог звертається до Якова або Ізраїля й каже: “А тепер так говорить Єгова, творець твій, Якове, той що утвердив тебе, Ізраїлю: Не лякайся, бо я тебе визволив з неволі, дав тобі імя: ти мій. А мої свідки,— говорить Єгова — ви й слуга мій, що я його вибрав.” Бог повтаряє це ототожнення хто це Яків або Ізраїль є, кажучи, у вірші 12: “Іншого бога не було в нас, проте ви свідки у мене, що я — Бог, говорить Єгова.” (АС) Отже, Ізраїль Божий значить, не Христіянство, але собор з христіянських свідків Бога Єгови. Ці мусять показати єдність.

4. Які спостереження про всесвіт дають нам запевнення про єдність в соборі христіянських свідків, і що факти показують відносно відповіди на Ісусову молитву?

⁴ Є єдність, яка існує по всім видимім всесвіті. Тепер, коли Єгова Найвищий й Всесильний Бог може зєдинити й оперувати всесвітом через всі біліони світляних років простору, то напевно він і може зєдинити собор із христіянських свідків на землі хоч би його свідки на землі числилися на сотки тисяч. В його пророчім Слові він обіцяв зєдинити їх й тримати їх в єдності. Доконані факти сьогодні доказують, що він це зробив, так як Ісус молився.

5, 6. (а) Якого собору свідків Єгови Ісус Христос стався Головою? (б) Чому розєднання скарало Ізраїля після Соломоної смерти, і що дійсно було відповідальне за це, і який клопіт це спричинило Ізраїлеві?

⁵ Заки собор з христіянських свідків Єгови заіснував, то перший собор був з жидівських або Ізраїльських свідків. Ісус Христос народився як член з цього ранього собору свідків Єгови, але він стався Головою пізніщих христіянських соборів. (Йоана 18:37) Вживаючи цього собору з христіянських свідків як історичний приклад, Єгова обіцяв зєдинити своїх христіянських свідків. Потім як цар Соломон Єрусалимський вмер в 997 році перед Хр., розєднання поразило людей Ізраїля на 460 років. Це сталося задля царя Соломонового упадку від чистого почитання Бога Єгови. Народ Ізраїля потерпів збунтування через десяти поколінь, й тоді повстало двоє царств одно з Юдеї, а друге з північного Ізраїля. Царство Північного Ізраїля відломалось геть політично від Єрусалиму й його царської родини Давида; але вкоротці воно відломалось й реліґійно. Воно установило фальшиве почитання ідолів, перше золотого тельця, а пізніще кумерів поганського Баала.

⁶ Великий клопіт повстав з відступлення від чистого почитання єдиного й правдивого Бога! В 740 році перед Хр., царство Північного Ізраїля було знищене світовою державою Ассирії, й більшість з переживших Ізраїльтянів були забрані в неволю в далекий край Ассирію. Сестра, царство Юдине, неуважала на цю пересторогу, але відступила до фальшивого почитання. Вона відійшла від Бога Єгови, а він відступив від неї. Він дозволив Єрусалимові й його храмові бути знищиним, а переживші Жиди бути забрані в неволю їх завойовників у Вавилон.

7. Це, що Ізраїль був вигнаний у Вавилон, було яким виразом від Бога? Але із своєго милосердя, що він зробив для їх надії й потіхи?

⁷ Отже від 607 року перед Хр., люди обидвох царств, то є Ізраїль й Юдея, були вигнанцями в “край ворогів.” Це увязнення усіх дванадцяти поколінь у Вавилоні було карою від Єгови за непослушенство й відступлення від одної чистої, неопоганеної реліґії. Але Бог Єгова є милосердний до тих, що бояться його. (Пс. 103:13) Щоб підтримати їх надію живою й потішати їх протягом сімдесяти років, коли Єрусалим й край Юдея лежали пусткою, Бог Єгова через своїх пророків предсказав визволення з Вавилону й привернення їх до Єрусалиму, щоб відновити єдність почитання Бога Єгови там.

8-10. (а) Що порушило Бога привернути останка Ізраїля, і яка була їх властива мотива в цій справі? (б) В якому пророцтві Єремії була, предсказано їх мотива для повернення домів?

⁸ Ця незалежність й національна суверенність Ізраїля не порушили Бога до визволення вірного останка з його жидівських свідків із Вавилону. Привернення його правдивого почитання в місті, де він умістив своє імя — оце що порушило Бога “зібрати останка з Ізраїля разом” й милосердно привести їх назад до міста його імя, щоб відбудувати в нім храм його почитання. Бажання відновити почитання правдивого Бога в його призначенім місці — от що заставило “останка з Ізраїля” полишити Вавилон, “край північний,” й волоктися назад в Єрусалим й Юдею. Завважте, як пророк Єгови, Еремія, предсказав привернення їх в родинний край й їх палючі мотиви й бажання, щоб повернути домів:

⁹ “Ні! в ті часи звати муть Єрусалим престолом Єгови, і всі народи збірати муться в Єрусалимі задля імени Єгови, й не будуть уже ходити упрямим робом свого ледачого серця. В ті часи ходити ме дом Юдин укупі з домом Ізраїлевим, і пійдуть із півночної землі в ту землю, що я наділив вашим отцям у державу.”— Еремії 3:17, 18.

¹⁰ “У ті дні, і в ті часи, говорить Єгова, поприходять сини Ізраїля вкупі з синами Юдиними, а йдучи плакати муть (з радощів) і шукати муть Єгови Бога свого. Про дорогу до Сиону питати муть, а обернувшись туди лиця, будуть казати: Ійдіть і прилягніте до Єгови завітом (умовою) вічним, що вже не забудеться.” Їх Відкупитель є сильний, Єгова сил його імя. Напевно він буде провадити їх лєґальну справу, щоб він міг дати відпочинок краєві й навести страх жителям Вавилону.”— Еремії 50:4, 5, 34.

ОБЄДНАННЯ — СТАРИННЕ Й НОВОЧАСНЕ

11. (а) Коли і як пророцтво Еремії було сповнене в малій мірі? (б) Коли повне сповнення візьме місце і як це впливе на народи?

¹¹ Певно, що Республика Ізраїля не була установлена в 1948 році в спосіб який Еремія описує. Повернення натуральних Жидів до Палистини і до Республики Ізраїля не є сповненням пророцтва Еремії. Перше дійсне сповнення цього пророцтва взяло місце в 537 році перед Хр., потім, як Вавилон видав приказ й дозволив останкові жидівських свідків Єгови полишити Вавилон й повернути до спустошеного краю Юдеї й відбудувати храм Єгови в Єрусалимі. Писання святої Біблії кажуть про це до-певної-міри сповнення пророцтва Еремії. (2 Паралип. 36:20—23; Ездри 1:1 до 3:13) Ця історична подія була сама собою пророчим образом цілковитого сповнення пророцтва Еремії в 1919 році по Хр., після закінчення Світової Війни І. Це сповнилось на останку з христіянських свідків Єгови. Тим то, перед 1919 роком, жадна група з імени христіян не виступила відважно як свідки Єгови. Від тоді, а особливо від 1931 року, назва цих посвячених, охрещених христіян сталася знаною по всьому світі. Їх бояться навіть у комуністичній Росії й в її прихильних краях, де Свідки Єгови оперують підпільно. Совєтська преса уподібнює їх до “павуків.”

12. Як свідки Єгови були насильно поневолені, як вони шукали ласки в його, і до якої міри вони були зєдинені разом?

¹² Під час Світової Війни І, від 1914—1918, реліґійні заговірники використали божевілля війни, і пробували знищити тих студіюючих христіянів. Ось так свідки Єгови були забрані в неволю народів Христіянства як колись з Жидів свідки у Вавилоні в 607—537 перед Хр. Але у першім повоєннім році (1919) вони були увільнені з Вавилонської неволі. Вони відбули міжнародню асамблею того року, що було наче нове зібрання тисяч з них, й тоді вони приготовлялись до найбільше христіянської роботи, щоб свідкувати Богу Єгові у всій людській історії. Зі слезами вони шукали його ласкавого лиця. Вони постановили дотримувати їх угоду з ним, “угоду що над жертвою прийняли завіт мій,” (Єгови),— нова угода основана на людській пожертві Ісуса Христа. (Пс. 50:5, АВ) Хоч ті Свідки прибули із многих народностей, рас, колору й язиків, а особливше із многих реліґійних систем внутрі й назовні Христіянства, однак вони були зєдинені разом в єдність яка показалась бути нерозламною через Фашистів, Націстів, Комуністів й реліґійних гонителів.

13. Який напрям спричинив цю небувалу єдність?

¹³ Їх незрівнана єдність є наслідником їх відокремлення від політики цього світу, й через те, що вони побиваються перш усього за царством й правдою, як це Ісус Христос приказав робити своїм правдивим послідовникам. (Мат. 6:9, 10, 33) Вони є зєдинені й віддають їх всеціле, нероздільне підданство одному Цареві, котрого Бог Єгова вибрав і установив володіти над усім родом людським, іменно, Ісуса Христа. Його час прийняти небесне царство по правиці Бога прийшов у 1914 р. Єдність Свідків у підданстві йому, Синові Давидовому, була предсказана пророком Езекиїлом.

14. У вічі якої надходячої події Езекиїл пророкував, і чому його пророцтво не оставило Жидів в розпачі?

¹⁴ Езекиїл був сучасником пророка Еремії. Сто років перед Езекиїлом, царство північного Ізраїля під управою покоління Ефраїмового, сина Йосифого, було знищене, й його переживші Ізраїльтяни були забрані геть далеко в неволю. Тепер царство Юдине під управою царського дому Давида мало бути знищене. Езекиїл пророкував про цю надходячу руїну царства й знищення храму Єгови в Єрусалимі, і як переживші Жиди будуть забрані в неволю у Вавилон. Однак його пророцтво не оставило Жидів і Ізраїльтянів у розпачі, бо він предсказав їх обєднаний поворот із Вавилону, щоб вони привернули почитання Єгови в їх олюбленім родиннім краю. Він предсказав, що Ізраїльтяни з півночі, й Юдеї з полудня, мали бути знову обєднані в один народ під одним провідником, що був сином Давида. Тепер же послухайте, що говорить Езекиїл про те, як вони вийдуть з гробів опущеної надії у Вавилоні, й будуть обєднані в їх Богом-данім краю під одним володарем з роду Давидового.

15, 16. (а) Як Езекиїл пояснив поновне зєиднення розділеного Ізраїля (б) Що Езекиїлові сказано, щоб він пояснив ту ознаку?

¹⁵ Щоб пояснити це обєднання, Езекиїлові було сказано взяти два жезла (патики), один названий “для Йосиф, жезло Ефраїма,” а друге, жезло “для Юди,” що представляло двоє царств з народу Ізраїля. Перед очима тих поколінь Езекиїл мав приложити жезло до жезла і вони чудотворно мали статися одним жезлом в його руці. В Писаннях про цю чудотворну ознаку Езекиїла було приказано сказати:

¹⁶ “Так говорить Єгова Бог: Ось, я возьму жезло Йосифове, що в руці Ефраїма й зєдинених із ним поколінь Ізраїлевих та й притулять його до жезла Юдиного, й зроблю їх одним жезлом в моїй руці. . . Ось, я заберу синів Ізраїлевих зпроміж народів, де вони знаходяться, й позбіраю їх звідусіль та й приведу їх у землю. А в тій землі, на горах Ізраїля, зєдиню їх ув один нарід, та й один цар буде над ними всіма, й не будуть вони вже двома народами та й не будуть ділитись на два царства. І буде слуга мій Давид царем над ними, й пастирем усіх їх, і ходити муть вони в заповідях моїх, та й будуть певнити постанови мої і їх виповняти. І жити муть вони в землі, що я наділив слузі мойому Яковові, де жили їх батьки; там будуть жити вони й діти їх та дітей їх по віки; а слуга мій Давид буде князем над ними по віки. І зроблю з ними завіт мира,— це буде завіт вічний з ними.”— Езек. 37:19, 21, 22, 24—26.

ТРИВАЮЧЕ ЗЄДИНЕННЯ

17. Хто сьогодні був зєдинений в одно символічне жезло, і під котрим одним царем?

¹⁷ Натуральні Жиди сьогодні не є зєдинені, навіть відносно політичного Сионізму. Ані та Республика Ізраїля, під президіюм премієра не признає Ісуса Христа Сина Давидового, як Царя Пастиря. А що до останка з “Ізраїля Божого,” Духових Ізраїльтянів, христіянських свідків Єгови, то від часу їх звільнення з неволі Вавилонської за першої світової війни, вони були привернені до місця Божої ласки й доброти. В цім духовім стані вони мають царя, помазаного Сина Єгови Ісуса Христа, Сина Давидового. Помимо ріжниць в їх політичнім, соціяльнім, расовім й реліґійнім походженню, Всемогучий Бог зробив їх одним святим духовим народом під одним Пастиром-Царем, інтронізованим Ісусом Христом. Вони не є розділені, наче на два жезла, як старинні люди Ізраїля з одним царем на півночі в Самарії, а другим царем на полудні в Єрусалимі. Оскільки христіянські свідки Єгови прийняли його Царя, Ісуса Христа, ях їх Володаря й Пастиря, вони не мають нічого до діла з політичними справами цього світу. Вони не позволяють політичним справам й виборам, повстаням, й бунтам розділити їх. Всесильна сила Єгови зробила їх “одним жезлом,” “одним народом,” під його “одним царем.” Вони є одно жезло або знаряд в його сильній руці для сповнення цієї роботи.

18-20. (а) Помимо яких чинників свідки Єгови показують єдність, і який є наслідок? (б) Як цю єдність і зріст предсказав Осія, і до кого Петро пристусовує це пророцтво Осії?

¹⁸ Свідки Єгови після поданого звіту діють як його знаряд у 176 ріжних краях й територіях й мають стичність з многими національностями, расами, колорами, соціяльними групами та місцевими звичаями. Однак всі оці широко розкинуті свідки вірять, діють і проповідують однаково, тримаючись стисло узла єдності. Многі схожі-на-вівці люди у всіх тих краях приймають вість про Божого Царя й царство, отже й число свідків збільшається. В такому збільшенню й єдності сповняється в дивовижний спосіб пророцтво Осії, що було висказане давно тому за часу розділення Ізраїля:

¹⁹ “Та все ж таки буде синів Ізраїлевих стільки, як піску морського, що не можна його ні перемінити, ні перелічити, й там, де їм говорено: ви не мій люд, звати муть їх синами живого Бога. І зійдуться сини Юдині й сини Ізраїлеві докупи й настановлять над собою одного головного та й вийдуть із землі неволі (Вавилону); день бо Езреелів великий.”— Осії 1:10, 11.

²⁰ Апостол Петро пристусовує це пророцтво Осії до стада з духового Ізраїля, отже ми знаємо, що це властиво для нас глядіти за його сповненням сьогодні на христіянських свідках Єгови.— 1 Петр. 2:9, 10.

21. Чому воно так чудове, що ті свідки були зібрані разом в єдність, і з якого напрямку це виринуло?

²¹ Як чудовим це є, що свідки колись розєднані на ріжні реліґії й політики й суспільности в Христіянстві й поганстві, а тепер “зібрані в єдність”! Це тому, що вони вийшли із цього розколеного світового ладу й установили над собою одну голову, іменно, помазаного й інтронізованого Царя Єгови, Ісуса Христа. Це спільне посвячення для Єгового вибраного Володаря нового світу праведності, було одобрене Ним і тому наслідок є зріст — велике розширення свідків Єгови через широке розсіяння їх.

22. Як це показавсь бути великим “днем Езрееля,” і як це зєдинене стадо сталося, що вони “голосні задля людей”?

²² Тим то це “великий день”, бо це “день Езреелі.” Імя Езреель значить “Бог (Ель) буде сіяти насіння.” Насіння яке Бог сіє по всій землі є його посвячені свідки. Він зростає це символічне насіння, щоб воно видало більше насіння. (1 Кор. 3:6—9) Задля цієї причини приходить зріст у числі його свідків довкола землі. Вони множаться, і тому що їх число не було предсказане самим Богом, отже вони мусять статися численними, “як пісок морський уз край моря, що не може бути зміряний або почислений.” Ось чому предсказано в Михея 2:12, що вони сталися “голосні задля людей” в кошарі Бога Єгови, де Він умістив їх в єдності. Радісний голос їх можна чути голосніше й голосніше по цілій землі.

23. Яке пророцтво Ісус висказав відносно зібрання овець в одно стадо, і чому ці вівці мусять затримати єдність помимо всякого перевороту у світі?

²³ Їх Пастир-Цар, Ісус Христос, давно тому говорив про зібрання великої громади з “інших овець” в одну спільність і співдіяння з “малим стадом” з духового Ізраїля. В пророцтві, яке тепер чудово сповняється, він сказав: “Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої. Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівці. І інші вівці маю, що не з цієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо й один пастир.” (Йоана 10:14—16) Цей “один пастир” віддав своє земне життя за всіх овець, чи то вони з малого стада або з великої громади і з інших овець. Вони всі винні їх життя й спасення Йому, а не якомусь реліґійному пастирові або політичному володареві псевдо-Христіянства. Виплачуючи довг вдячности через цілковите вповання на нього про вічне життя в Божому новому світі, вони мусять наслідувати свого Доброго Пастиря, Ісуса Христа, йдучи за Одним Пастиром, вони мусять триматися разом в єдності, як “одно стадо”, і то помимо всього світового перевороту.

24. Яке сумне досвідчення переходило Христіянство в цім двадцятім століттю через наслідування людських провідників, але чому свідки Єгови пережили тих провідників?

²⁴ Ісус будучи добрим пастиром для наслідування, він перестеріг своїх овець-посліковників проти наслідування людського провідника. От через многі роки велика часть Римо-Католицького Христіянства наслідувала Італійського Дуче, Муссолінія; а ще інша велика часть з Римо-Католицького Христіянства наслідувала німецького фірера (Провідника), Адольфа Гітлєра, “сина тієї Церкви.” Але свідки Єгови відмовилися це робити, помимо переслідування. Вони пережили цю спробу, але ті людськи політичні провідники, що їх піддержували римо-католицькі священики, не пережили, полишивши своїх послідовників в оплаканому стані. Розумно свідки Єгови корилися наказові їх одного Пастиря: “І отця не звіть собі на землі, один бо Отець у вас, шо на небі. І не звіться наставниками, один бо у вас наставник — Христос.”— Мат. 23:9, 10.

25. На котрій міжнародній асамблеї в часі другої Світової Війни свідки Єгови виразили себе відносно людського провідника, і хто це був, що підніс це питання?

²⁵ На міжнародній асамблеї в Північній Америці із многих тисяч свідків Єгови, вони спільно заявили себе голосно проти всякого людського провідника, навіть реліґійного. Це було в літі 1941 року, коли саме світова Війна II бушувала і підчас коли співчуття Римо-католиків було сильно нахилене до провідників держав Восі, тобто, до Гітлєра й Муссоліні. Від 6-го до 10 серпня, 1914 р., міжнародна асамблея відбулась в арені в місті Ст. Луйс, Мізурі, і послідного дня в неділю, помимо скорого занепаду здоровя, тодішний президент Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур, Йосиф Ф. Рутерфорд, доручив публично вість Царства до величезної товпи около 115,000 осіб. Після того він доручив свою кінцеву промову до зібраних Свідків, і це показавсь бути його послідний прилюдний виступ перед його смертю 8-го січня, 1942 р. Що президент Рутерфорд сказав в тій послідній промові до десяток тисяч свідків Єгови відносно провідництва, то це особливше є інтересне в цім відношенню. Ми дозволимо інтересному спостерегачеві на тій оказії дати нам звіт, котрий був поміщений у Вачтовер з 15-го вересня, 1941 р., параґраф 6, стр. 288:

26. Як Йосиф Рутерфорд представив цю справу Асамблеї, і яка була відповідь?

²⁶ “Щоб опрокинути раз назавжди закиди й обмови, що він (Рутерфорд) є провідником свідків Єгови, він сказав: Я бажаю всякому тут чужинцеві знати про те, що ви думаєте, що чоловік є вашим ПРОВІДНИКОМ, щоб цього вони не забули: Всякого разу, коли щось постане й почне рости, вони зараз кажуть, що якийсь чоловік має багато послідовників. Якщо є тут між цими присутними хтось думає, що я, цей чоловік стоючий тут, є провідником свідків Єгови, нехай голосно скаже, Так. Але опісля всі одноголосно сказали Ні! Якщо ви тут вірите, що я є тільки один із слуг Господніх, і що ми працюємо рамя-в-рамя, служачи Богові й Христові, тоді скажіть Так! Одноголосно й виразно вони сильно сказали, Так! Ви не потребуєте мене за земного провідника, щоб заставити цю товпу до роботи. Потім він сказав їм повернути до їх ріжних місцевостей і приложити ще більше зусилля . . . і оскільки можуть часу. Опісля він висказав слова благословення.”

27. Отже за ким свідки Єгови йдуть як їх провідником?

²⁷ У повній згоді з цим теократичним розположенням, яке взяли представники десяток тисяч на асамблеї в 1941 році, свідки Єгови сьогодні не наслідують ніякого американського провідника, будь він президент Товариства Вартової Башти або ні. Вони не йдуть за жадним людським провідником. По всьому світі в єдності вони наслідують їх само-пожертвованого Одного Пастиря, Ісуса Христа, що тепер царює по правиці Бога Єгови в небі.— 1 Пет. 3:22.

28. Навіть серед несприятливих міжнародних обставин вони відмовилися б йти за майбутнім людським провідником, і чому?

²⁸ Коли б свідки Єгови й були відрубані від взаємних обставин (комунікації) одні з одними з причини клопотів й ворожнечи у ріжних краях, де вони живуть, то й тоді вони йшли б за одним Провідником і Царем Божого вибору. Ніхто із правдивих свідків Єгови не використав би такого розколу в міжнародних зносинах і старався б самолюбно поставити себе народним провідником і установити народню реліґійну орґанізацію. Всі свідки Єгови були навчені вірити в Біблію і були добре вивчені проповідувати вість, і вони далі виконували б їх теократичне почитання і активність хоч би вони й були відлучені від братів в інших краях. Вони не будуть слухати ніякого так званого провідника, але будуть слухати голосу їх єдиного Пастиря. Він є вищий усіх земних народів і він буде “пасти жезлом залізним всі народи” і розібє їх на куски в надходячій битві “дня Бога Вседержителя.”— Одкр. 12:5; 16:14, 16; Йоана 10:4, 5; Пс. 2:8, 9.

ЄДНІСТЬ В МОВІ Й АКЦІЇ

29, 30. (а) Який узол свідки Єгови мають, що вяже їх теократичну орґанізацію разом? (б) Що Бог не одобрує в своїй орґанізації, отже проти яких людей він застеріг нас через Павла?

²⁹ Опріч опозиції до Божого царства, то цей світ роздирається. Його розкольний дух не вплине на стадо овець Єгови під його Добрим Пастиром Ісусом Христом. Опріч одного надприроднього провідника в небі, свідки Єгови мають єдиний узол, що тримає їх теократичну орґанізацію разом серед цього світу. Тим узлом є дух Бога Єгови, а “овочі цього духа є любов, радість, мир, довготерпіння, приємність, добрість, віра, смирність, само-контроля.” (Галат 5:22, 23) Ніщо не може перевисшити христіянської любови для затримання разом Божого стада, за котре його син з любови пролив свою кров. У своїй відозві про єдність Божого стада, апостол Павло писав до них: “Понад усе одягніться в любов, що є союз звершення. Також нехай мир Христів править у серцях ваших, до котрого вас і покликано в одному тілі.” (Кол. 3:14, 15) Оскільки вони плекають овоч духа, любов, тим звершений узол єдности стає сильніший і нерозламний. І де існує єдність, там є мир, порядок і гармонія. Бог накликує своїх людей, щоб вони були одним тілом, одною орґанізацією. Він не одобрує ніякого розламу, безладдя і розділення. Через апостола Павла він дав нам приказ:

³⁰ “Благаю ж вас, брати, остерегайтесь тих, що роблять незгоду та поблазні проти науки котрої ви навчились, і відхиляйтесь від них. Бо такі Господеві нашому Ісусу Христові не служать, а своєму череву; і ласкавими словами та благословенням обманюють серця нелукавих.”— Рим. 16:17, 18.

31. (а) Яку пересторогу повинна дати міжплеменна боротьба в стариннім Ізраїлі, і для кого сьогодні? (б) Як видима орґанізація Єгови сьогодні повинна бути схожа до Єрусалиму за часів Давида, отже що усуває всяку міжплеменну боротьбу?

³¹ В декотрих краях, що недавно здобули незалежність як держава, і де імперіялістичні колоніяльні власти вже не мають контролі, там тамошній уряд зустрінувся з вельми великою трудністю з причини внутрішньої незгоди й війни й з небезпекою зрівноважити уряд. Міжплеменна війна старинного народу Ізраїля послужить за біблійну пересторогу для малого стада з духових Ізраїльтянів і всіх його спів-другів, що становлять велике стадо з інших овець. Ісус застеріг: “Всяке царство, що поділиться у собі, не встоїть.” (Мат. 12:25) Видима орґанізація свідків Царства Єгови мусить бути уподобнена до міста Єрусалиму за часів вірного царя Давида, міцно збудована, і ті, що в ній, мусять бути зєдинені лоально до помазаного царя, що сидить на престолі Єгови. Цар Давид, зображуючи Єрусалим до котрого дванадцять поколінь Ізраїля приходили почитати Єгову в його домі, сказав: “Єрусалиме! Збудований як город і сполучений в єдність куди покоління приходили, покоління Єгови, на свідчення Ізраїля, щоб прославити імя Єгови.” (Пс. 122:3, 4) Почитання одного правдивого Бога Єгови — от що вязало до купи тих дванацять поколінь разом, а з цим була сполучена палка лоальність до помазаного Царя Єгови. Оце робило всяку міжплеменну боротьбу невластивою, і тому там був мир.

32. Що зусилля ворожих сил зраджують відносно “бога цього ладу”, і як свідки Єгови повинні зустрінути Гогів напад?

³² Зусилля комуністичних держав і інших ворожих сил зраджують, що Сатана, Диявол, “бог цього ладу”, особливше завзявся тепер, щоб розбити й знищити взірцеву єдність товариства Нового Світу із свідків Єгови. Пророцтво Езекиїла (розділи 38, 39) застерігають нас, що Сатана відограє ролю Гога Магога. Яко такий, він буде збирати разом усіх своїх заговірників на землі й зєдинить їх для остаточного й цілковитого нападу на духового “Ізраїля Божого” і всіх його лоальних співтоваришів з “інших овець”. А що це буде при помочі злучених і зєдинених ватаг, що Гог нападе на нас, то нехай же й ми зустрінемо Гога сміливим і зєдиненим фронтом і його ватаги по всій землі. Ми мусимо це зробити, хоч би й були відрубані, фізично сказати, від наших братів в інших краях, і хоч би ніхто з правлючого тіла Божого собору не міг бути присутний і прямо чувати з нами.

33. Як Павло закликував до зєдиненого фронту Христіянів, і що станеться перед нашим зєдиненим фронтом проти Гога?

³³ Апостол Павло накликує до зєдиненого фронту проти злучених ворогів, коли він висказав оце бажання, “чи я прийду та побачу вас, чи то й буду між вами, почув про вас, що стоїте й в одному дусі і однією душею боретесь за віру євангелську, і не жахаючись в нічому від противників; це їм явний знак погибелі, а вам спасення, і воно від Бога. Бо вам дано що до Христа, не тільки в Нього вірувати, та задля його й страждати.” (Филипян 1:27—29) Христос не покине нас, якщо ми будемо терпіти за нього. Христос обітував нам як своїм послушним послідовникам: “Ось я з вами по всі дні аж до кінця цього ладу.” (Мат. 28:20) Маючи його з нами на всіх фронтах, ми повинні вийти побідоносними. Спільний напад сил Гога упаде перед нашим зєдиненим фронтом, коли Всемогучий Бог устане, щоб боронити нас, і кине ватаги Гога в розтіч, безладдя, замішання й заколот, і спричинить їм цілковите знищення.

34. Як нам затримати наші ряди нерозбитими, і чого теперішня робота вимагає?

³⁴ Ми ніколи не повинні дозволити, щоб завість і заздрість, самолюбні зазіхання, суперництво, змагання, незгода, народня гордість, колор, наука або соціяльна культура, і обурення увійшли в нас й розділили нас. У світі, що є розколений у всьому опріч у ворожнечі до Божого царства і його благовіствуючих свідків, ми мусимо затримати наші ряди незламані, зустрічаючи ворога. Помимо теперішнього погіршення в обставинах світу, ми ще маємо діло до виконання, а воно потребує спільного зусилля з боку всіх нас навколо світу, щоб його виконати на славу Божу. Наша надія, що Він устане і справиться з нашими ворогами й гонителями, не буде заведена.

35. У пророцтві Захарія 3:8, 9, що Єгова каже відносно його повстання, і яку зміну він дав нам, і чому?

³⁵ В пророцтві Софонії 3:8, 9 він каже до нас: “Оце ж ждіть мене, говорить Єгова, до того дня, як устану, щоб пустошити; бо я постановив позбирати народи, поскликати царства, щоб на них досаду мою зігнати, стрясти на них жар гніву мого; від вогню бо ревності моєї погибне вся земля. Тоді дам я знову народам уста чисті, щоб вони призивали ймя Єгови й служили йому однодушно.” Не зважаючи на ті многі розмаїті люди, що з них свідки Єгови вийшли й посвятилися Єгові, він тепер дав нам “чисту мову” для певної цілі. Тією ціллю є служити Єгові рамя-врамя й однодушно. Та єдність нашої “чистої мови” відносно Божого царства і його нового світу усуває всяке розкольне непорозуміння. Вона сильно єднає нас в мові й акції.

36. Як Псальма 102:18—22 показує, що свобода яку Бог дає вязням засуджених на смерть, повинна бути ужита? і в кого це пророцтво знаходить своє сповнення?

³⁶ “Бог що дає мир” увільнив нас від вавилонської неволі. Він привів нас у своє святе місто, новочасний і позатипічний Сион або Єрусалим, у своє установлене царство під Христом. Нам колишнім вязням він дав реліґійну свободу з метою уживати нашу свободу правильно, в гармонії з його обявленою волею. Старинний Ізраїль, будучи увільнений від старинного Вавилону, був історичним образом цього; і пророцтво, яке колись відносилося до того старинного образу тепер відноситься до новочасного позатипу, що був представлений в прообразі. “Це написано для будучих потомків; і нарід сотворений буде прославляти Єгову. Він бо глянув з висоти святині своєї, Єгова споглянув з неба на землю. Щоб почути стогнання невільника, щоб розкувати дітей смерті [через ворога Вавилон]. Щоб звіщали імя його на Сионі і хвалу його в Єрусалимі, коли разом зберуться народи і царства, щоб служити Єгові.” (Пс. 102:18—22) Політичний Сионізм виражений в Республиці Ізраїля не є сповненням цього пророцтва, бож вона не носить імя Єгови; вона не звіщає про його імя ні в старому ні в новому місті Єрусалимі, ані вона не служить йому ні прославляє його. Коли змірити цими фактами сьогодні, то це пророцтво знаходить своє сповнення у свідках Царства Єгови, котрі були згромаджені разом з многих людей і многих політичних царств на землі.

37. По словам Ісаїї 52:8—10, що повинні робити ті, що бачать Божу роботу визволення й привернення?

³⁷ З причини такого визволення й привернення його свідків, тепер це на порядку деннім для всіх, що пильнують і бачать цю роботу Божу, щоб вони проголошували це спасення від Нього. “Загомонить голос сторожів твоїх — піднімуть голос, і всі разом радісно воскликнуть, бо своїми очима побачать, що Єгова у Сион повертає. Звеселіться, заспівайте разом, ви, розвалини Єрусалиму, бо потішив Єгова нарід свій, визволяє Єрусалим. Єгова явив руку свою святую перед очима всіх народів, і всі кінці землі побачать спасення нашого Бога.”— Іса. 52:8—10.

38. У сповненні цього пророцтва, що в дійсності людство у світі бачить сьогодні?

³⁸ Тим то людство світу бачить свідків Єгови у всіх кінцях землі із вісткою про Боже царство і його благословення для всіх людей доброї волі. Вже сама присутність і активність тих свідків по всій землі є живим свідоцтвом про визволення, яке Всемогучий Бог дав їм із цього вавилонського світу під Сатаною Дияволом. Де б вони не пішли, там вони підносять свій голос, радісно звіщають добру новину в єдності. Вони вже не є неначе спустошене місце старинного Єрусалиму, духово говорячи, але вони є плодющі овочом Божого царства. Всюди вони весело проголошують в єдності, бо вони всі у згоді й тримають єдність.

39. (а) В який спосіб це любо для братів жити вкупі й єдності? (б) Чому ми повинні спільно прославляти імя Єгови? (ц) Як він виправдив свою обітницю відносно єдности?

³⁹ Для тих, що люблять Бога і студіюють новочасне чудо, яке Єгова створив на своїх посвячених людях, о, як чудовим воно є й серце звеселяючим! “Глянь, як добре й як любо, коли брати живуть в єдності!” (Пс. 133:1) Воно не тільки приємно бачити це, але ця єдність є найбільшим добром для тих духових братів, і це спричиняє приємне оточення між ними. Разом ми можемо виконати роботу Божу, скріпляючи один одного й підтримуючи один одного, і цим чином запевнити успіх. Давид хвилює крізь наше власне іство і заставляє нас викликувати: “Звеличайте Єгову вкупі зі мною, і вознесім імя Його спільно.” (Пс. 34:3) Так, разом звеличаймо й прославляймо його достойне імя, тому що він розбив ворожі кайдани і зібрав нас разом і поставив нас як свідків в єдності, як його стадо в його кошарі забезпеки під Христом. Він обітував єдність для всіх людей доброї волі в цім розбитім світі, і на його власне оправдання, він здійснив те благословення і схоронить нас у свій славний новий світ.