Що мудрий чоловік мав на думці?
Вартість друга
„Самітник”, що тяжко трудиться нагромаджуванням багатства дійсно провадить порожнє життя. Мудрий цар Соломон писав: „Буває самотній, і не має нікого він іншого [тобто, самотній чоловік без друга], сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: ,Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу?’ Марнота й оце, і даремна робота воно”. (Еккл. 4:8) Яке марне є життя скупія в якого нема ні друга, ні сина, ані брата й який навіть не користає з своєї тяжкої праці! Він лише нагромаджує багатство, і не хоче витрачувати гроші на те, що могло б зробити його життя більш вигідним та потішаючим. Коли прийде смерть, проте, то він мусить лишати все позаді. Яка марнота!
Особі, що працює з добрим другом поводиться багато краще. Мудрий чоловік продовжує: „Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій”. (Еккл. 4:9) Коли працюють разом, то користають, мають „добру нагороду” у помочі, потісі та охороні. Цар Соломон каже: „І якби вони впали, підійме одне свого друга! [Бо неправдоподібно, що обоє впадуть разом.] Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його. Також коли вдвох покладуться [як-от коли треба переночувати під час холодної подорожі], то тепло їм буде, а як же зогрітись одному? А коли б хто напав на одного [який може подорожувати небезпечною дорогою], то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна [що є сильніша від нитки з одної або двох пасмів] не скоро порветься”.— Еккл. 4:10—12.
Чи ви живете в гармонії з духом цих слів? Вірогідні і надійні приятелі мають дійсну вартість.
Навіть найвища посада є марнота
Між людьми популярність часто швидко минається. Славну особу скоро забувають, коли хтось інший захопить увагу людей. Навіть ті, що доб’ються до найвищої посади не є винятком.
Мудрий цар Соломон реалістично описує те, що може статися з провідниками. Ми читаємо: „Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає, бо виходить юнак із в’язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим”.— Еккл. 4:13, 14.
Чоловік може відчувати, що коли посідає найвищу позицію, бувши царем, старшого віку і має багато досвіду, то це запевнить йому публічну пошану або підтримку. Але, незважаючи на його позицію і вік, цар не заслужить щирої поваги, коли буде нерозумно поводитися, і не схоче послухати поради від інших. Позиція і вік, самі в собі, не запевняють поваги. Тому то убога, але мудра дитина є ліпша аніж цар, який колись мудро царював, але постарівшись став впертий і не слухає доброї поради. Через погане керування, старий цар може безнадійно покласти ціле царство в довг, може відчужити своїх підданців, і його навіть можуть скинути з престолу і він помре безчесно. З другого боку, юнак, що мудро поводиться може заслужити ту саму повагу, якої вже не дається старшому, але безглуздому цареві.
Так як Соломон зауважив, такий мудрий юнак може навіть вийти з в’язниці на царя. Так сталося з Йосипом. Єгипетський Фараон стався такий вражений ним, що сказав йому: „Немає такого розумного й мудрого, як ти. Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухати ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе”. (1 Мойс. 41:39, 40) Таким чином Йосип був піднесений на другого володаря Єгипту.
Тепер, звертаючи увагу на примхливе відношення людей до зміни провідників, Соломон пише: „Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його. Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру”.— Еккл. 4:15, 16.
А що Соломон мав на думці, коли сказав „на боці цього юнака, цього другого”? Очевидно, він відносився до наступника царя. „Живі” дуже тішуться новим провідником. „Немає кінця всьому людові” перед яким він стоїть, як цар. Це значить, що вони всі підтримують його, підтримують його володіння. Але його популярність не триває до безмежного часу. Незадовго приходить час, коли той, якого люди так дуже поважали вже не подобається їм. Розчаровані, вони перестають тішитися ним.
Подібно, у сучасних часах, заступається одних політиканів іншими. Спочатку люди може мають захоплення до якогось губернатора, прем’єра або президента. Але незабаром стають незадоволені ним і його політикою. Незабаром починають шукати когось іншого, щоб перебрав кермо уряду.
Справді, що навіть найвища посада доказується бути лише іграшка, „марнота”. Як це сильно підкреслю, що в цьому світі найбільш задовольняюча річ, не є позиція, але добре споріднення з вічним Богом, Єговою!