Будуючи вогнестійкими матеріалами
„Дехто на основі будуватиме із золота, срібла або з дорогоцінного каміння; інші будуватимуть з дерева, сіна або соломи”.— 1 КОРИНТЯН 3:12, Сьогоднішній англійський переклад.
1, 2. (а) Що може бути більш болючим ніж бачити як чийсь дім згоряє вщент? (б) Які подібні розчарування християнські служителі деколи переживають?
ЦЕ ДУЖЕ жалісно дивитись, як гарний дім згоряє вщент. А зокрема, як жалісно коли б згорів дім, якого ви самі збудували! Дивитись як увесь ваш час і зусилля ідуть димом догори — не легко знести. Однак, цей біль є як ніщо в порівнянні з болем, якого християнські батьки відчувають, коли їхній син або дочка покидає правду міняючи її за те, що світ має подати їм. Є мало що більш болісного ніж дивитись на таке духовне руйнування своєї дитини.
2 Почуття в серцях таких батьків може бути дещо подібне до розчарування, якого ви, як християнський служитель, уже мабуть зазнали. Ви може почали студіювати Біблію з кимсь і витрачали місяці, а навіть роки, допомагаючи йому навчитись правди. Ваш студент приходив на зібрання, а навіть ходив на службу. А тоді, несподівано, він ослабляє духовно, стає недіяльним, а може навіть вертається до його колишніх злих практик. Як це дуже розчаровує!
3. Зустрічаючи такі ситуації, то, які питання природно виникають, і від чого залежать відповіді до тих питань?
3 На жаль, час від часу так трапляється. Отже, це тільки природно запитати: Чому? Чи ми можемо зробити щось про це? Тоді як стан серця людини може бути фактором, то до деякої міри відповіді на ці запитання залежать від відповіді на ще інше: Коли ви навчаєте людей правди, то чи ви будуєте на правильній основі вогнестійкими матеріалами? Коли зрозуміємо, що це значить, і як найкраще виконати його, то тоді зрозуміємо, як можна найкраще допомагати тим людям, яких ми навчаємо — нашим студентам Біблії, а також нашим дітям — непохитно встояти в правді.
Хто є будівничим?
4. У 1 Коринтян 3:10, 11, то до чого Павло уподібнює християнського служителя, і як?
4 За відповіддю на це запитання, то мусимо звернутись до 3-го розділу, 1-го пос. апостола Павла до Коринтян, в якому він уподібнює християнського служителя до будівничого. Там читаємо так: „Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній! Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона — Ісус Христос”.— Вірші 10, 11.
5. (а) Згідно із змістом, то про яке будівництво Павло дискутує? (б) В якому значенні християнський служитель ,будує людей’?
5 Про яке ж будування Павло тут говорить? Зверніть увагу на зміст: „Ви... Божа будівля”. „Ви,— Божий храм”. (1 Коринтян 3:9, 16) Отже, це є зображальне будування, включаючи „людей”. Тобто, християнський служитель ,будує людей’ в значенні, що старається вбудовувати в зацікавлених людях християнську особистість, роблячи з них, учнів.— Матвія 28:19, 20.
6, 7. (а) На чию відповідальність Павлові слова в 1 Коринтян 3:9—15 звертають увагу? (б) Все-таки, як тут включено спільне будування? (в) Що глибше міркування над Павловими словами допоможе нам зрозуміти?
6 Чи ж це значить, що християнський вчитель є зовсім відповідальний за прогрес студента? Зовсім ні. По-перше, ми є „співробітники Божі”. Тоді як слова апостола Павла записані в 1 Коринтян 3:9—15 звертають увагу на відповідальність будівничого, або вчителя, то дійсно це є спільне будування в якому студент також грає роль. Ми можемо порівняти це до привчання вояка до бою. Хтось може привчити й спорядити його, але коли вояк уходить у бій, тоді він сам мусить воювати, застосовуючи все те, що він навчився. Його саме життя залежить від цього! Подібно, вчитель старається будувати справжнього християнина, який зможе протидіяти тискам та спокусам цього ладу. У той же самий час, студент має відповідальність; він мусить застосовувати в своєму житті те, що навчився.— Матвія 7:24—27; Филип’ян 2:12, 13.
7 Все ж таки, факт є що вчитель має велику відповідальність. Продовжуючи застановлятись над Павловими словами, звернім же увагу на важливість дієво навчати людей Божого Слова, щоб вбудовувати в них оцінювання нашого небесного Отця.
Закладаючи правильну основу
8. Що є основа в цьому зображальному будуванні?
8 У будівництві, перше треба покласти основу. Отже, в будуванні учнів, яка ж є та основа? Павло відповідає: „Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона — Ісус Христос”. (1 Коринтян 3:11) Так, правильна основа на якій потрібно будувати — Ісус Христос.— Порівняйте з пос. до Ефесян 2:20—22 і 1 Петра 2:4—6.
9. (а) Коли навчаємо людей, то як ми закладаємо Христа як основу? (б) Чому це є важливим для наших студентів Біблії зрозуміти цілу правду про Ісуса?
9 Як же нам закладати Христа як основу, коли навчаємо людей? По-перше, ми мусимо навчати людей правду про Ісуса й допомагати їм будувати своє життя на основі цієї правди. Це значить допомагати їм вірити в Ісуса, що Він є наша Поміч і Тим, через Якого Єгова постачає викуп. (Матвія 20:28; 1 Івана 2:1, 2) Але це не все. Ісус Христос є призначеною головою християнського збору. (Колосян 1:18) Він також є правильний Цар над землею, і як Цар, незабаром „переможе” в Армагеддоні. (Об’явлення 6:1, 2) Отже, ясно що закладати Христа як основу значить навчати людей цілої правди про Нього, допомагати їм зрозуміти Ісусову роль у сповненні Божого наміру. Чому ж це є таке важливе? Тому що, коли наші студенти будуть вірити, що Ісус Христос є Божий царюючий Цар, то не будуть знеохочуватись через світові обставини або проблеми щоденного життя.— Ісаї 28:16; 1 Петра 2:6—8.
10. (а) Згідно з пос. до Ефесян 3:17—19, то що іншого потрібно робити коли закладаємо Христа як основу? (б) Що потрібно робити, щоб Христос ,замешкав у наших серцях’?
10 Проте, це не є все в закладенні Христа як основу. Ми повинні мати таку саму мету, яку мав апостол Павло. Молячись за ефесян, він бажав, щоб „Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові, змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина і вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою”. (Ефесян 3:17—19) Зауважте, щоб бути „закорінені й основані” значить, щоб Христос ,замешкав у наших серцях’. Що це значить? Це значить, що Христос ,мешкає в наших серцях’, коли ми дозволяємо Його прикладові й навчанню впливати на наші почуття та вчинки.
11, 12. (а) Як ми можемо допомогти людям, щоб Христос ,замешкав в їхніх серцях’? (б) Крім навчатись про Ісуса, то що іншого є включене?
11 Як же нам допомагати нашим студентам, щоб Христос ,мешкав у їхніх серцях’? Передавати їм знання є важливим, тому що вони мусять „зрозуміти” „ширину і довжину, і глибину й вишину” правди Божого Слова, а зокрема так як вона стосується до життя й навчання Ісуса Христа. Ми хочемо, щоб наші студенти набували „розум Христів”, щоб вони зовсім знали Його, як живуча, співчутлива Особа. (1 Коринтян 2:16) Це зворушить їхні серця.
12 Але зауважте, що Павло теж сказав: „І пізнати [грецьке, гнонаїʹ, знати „фактично, через досвід”] Христову любов, яка перевищує знання”. Ми можемо пізнати Христову „любов”, коли навчимось того, що Біблія говорить про Його життя й як Він поводився з людьми. Проте, коли будемо такою особою, подібною до Ісуса, тоді справді будемо оцінювати Його почуття. У цей же спосіб, через досвід, ми пізнаємо „Христову любов, яка перевищує знання”.
13, 14. (а) Як ми можемо допомогти нашим студентам наслідувати Ісусові риси? (б) Чому старатись бути подібними до Ісуса допоможе нашим студентам розвинути добре споріднення з Єговою? (в) Крім правильної основи, то на що інше ми мусимо звернути увагу?
13 Отже, коли закладаєте основу, то звертайте увагу на Ісусові риси — Його любов (Івана 15:13, 14), Його сердечність і почуття (Матвія 11:28—30), Його покірність (Івана 13:1—15) і Його співчуття (Марка 6:30—34),— згадуючи тільки кілька Його рис. Заохочуйте вашого студента практикувати ці риси в своєму житті. Це закладе гарну основу на якій можна вбудовувати інші важливі риси. Коли обговорюєте те, що Біблія говорить про Ісуса, то іноді треба зупинитись і запитати: ,Яку рису ви думаєте Ісус тут виявляє? Як ви самі можете більш повністю виявляти цю рису у вашому житті?’ Поясніть, що старатись ставати таким як Ісус, допоможе студентові розвинути сильне, близьке споріднення з Єговою. А як це? Тому що Ісус Сам так досконало відбивав особисті риси Свого Отця, що коли ми стараємось бути такими як Ісус, то дійсно стаємо такими як Сам Єгова! — Івана 14:9.
14 Закладати правильну основу є важливим, але чи це вистачає? Павло відповідає: „Нехай кожен пильнує, як він будує на ній”. Так, що сказати про матеріали, яких ми вживаємо споруджувати будівлю, яка спочиватиме на тій основі?
Вогнестійкі матеріали
15, 16. (а) У 1 Коринтян 3:12, яку протилежність Павло очевидно проводить? (б) У застосуванні Павлової ілюстрації, то яке питання ми ставимо?
15 Це доводить нас до 12-го віршу Павлового 1-го пос. до Коринтян, 3-го розділу в якому він обговорює різні будівельні матеріали: „А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи”. Тут маємо багато різного матеріалу! Чи ж Павло навіває на думку, щоб ми вбудовували трохи всіх цих матеріалів у наших студентів? Здається, що ні. Зауважте, як це є перекладене в інших Бібліях: „Дехто на основі будуватиме із золота, срібла, або дорогоцінного каміння; інші будуватимуть з дерева, або сіна, або соломи”. (Сьогоднішній англійський переклад) „На цій основі ви можете будувати золотом, сріблом і дорогоцінностями, або деревом, сіном і соломою”. (Єрусалимська Біблія) Очевидно, Павло протиставить два роди будування. З одного боку маємо, так би мовити, гарний палац прикрашений золотом, сріблом і дорогоцінним камінням. У протилежності цьому палацу стоїть соломою покрита хатина з дерев’яних дощок або стовпів підпираючих глинобитні стіни.
16 Застосовуючи Павлову ілюстрацію, то виникає це запитання: У навчанні людей, то чи ви будуєте „палаци” чи „хатини”? Причина чому декотрі молоді й нові вісники покидають правду може бути, що не всі є будовані тим самим матеріалом. Яка ж різниця? Стан у давньому коринтянському зборі є прикладом різниці між будуванням вогнестійкими матеріалами а горючими.
17, 18. (а) Яка серйозна проблема існувала в зборі давнього Коринту, і як Павло залагодив справу? (б) Отже, який є головний фактор у вирішуванні чи ми будуємо „золотом” чи „сіном”?
17 Павло був заложив правильну основу, але здається що дехто в коринтянському зборі будував на ній ,деревом, сіном і соломою’ — неміцний матеріал представляючий нетривалі риси. (1 Коринтян 3:12) Тому то, Павло мусив був написати тим братам: „Що між вами суперечки. А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів. Чи ж Христос поділився?” (1 Коринтян 1:11—13) Отже, члени того збору поділились на групи. І чому? Тому що надавали забагато значення деяким особам. Павло направив їх на правильну путь, пояснюючи: „Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них... Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив”.— 1 Коринтян 3:5—7.
18 Коротко кажучи, проблема була в цім: Тому що дехто в коринтянському зборі надавав забагато значення наслідуванню людини, то не мали непохитного та близького споріднення з Єговою. Це є головний фактор у вирішуванні чи ми будуємо „золотом” чи „сіном”, чи ми будуємо так би мовити, „палаци” чи „хатини”.
19. (а) Як учитель може ненавмисно звертати забагато уваги на себе самого або на іншу людину? (б) Якщо ми хочемо будувати ,золотом або сріблом і дорогоцінним камінням’, то що ми мусимо старатись робити?
19 З цього можемо навчитись важливого уроку. Дехто може каже, ,Але я не навчаю людей наслідувати якусь людину’. Проте, так може легко статись, навіть коли ми й не маємо цього на меті. Наприклад, коли студент ставить вам запитання, а ви завжди відповідаєте ,Такий то брат (або сестра) каже,.. ’ то чи ж ненавмисно ми не звертаємо забагато уваги на недосконалого чоловіка або жінку? Або коли хтось ставить нам запитання, а ми кажемо, ,Я ж не є певний, але ось що я думаю’, то чи ж ненавмисно ми не звертаємо забагато уваги на себе самих? Пам’ятайте, це дуже легко для студента розвинути високу опінію про свого вчителя. (Порівняйте з Діями апостолів 10:25, 26 і з Об’явленням 19:10.) Якщо хочемо будувати „палаци”, то мусимо вважати, щоб не будували послідовників людини. Замість цього, ми мусимо допомогти нашим студентам розвивати близьке споріднення з Єговою. Для цієї цілі ми мусимо будувати ,золотом, сріблом і дорогоцінним камінням’. А що ці представляють?
20. Що представляють ,золото, срібло і дорогоцінне каміння’? (Приповістей 3:13—15)
20 Коли порівняємо такі біблійні цитати як Псалом 18 (19):9—12 (19:7—11, Переклад Куліша), Приповістей 2:1—6 і 1 пос. Петра 1:6, 7, то бачимо, що золото, срібло й дорогоцінні каміння деколи вживаються представляти такі риси як непохитну віру, побожну мудрість, уміння розрізняти духовно, вірність, любе оцінювання Єгови й Його законів. Такі риси — необхідні для непохитного й близького споріднення з Богом Єговою. Ці риси складають особистості, яких ми мусимо старатись вбудовувати в наших студентів. Чи ви будуєте в цей спосіб?
Чи вони витримають „вогонь”?
21. (а) Чому це є таке важливе вбудовувати в студентів тривалі риси? (б) Що представляє „вогонь”?
21 Чому це є таке важливе допомагати вбудовувати такі тривалі риси в наших студентів? Апостол Павло пояснює: „То буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об’являється, і вогонь діло кожного випробує, яке воно є”. (1 Коринтян 3:13) Отже, „вогонь” „виявить” спосіб яким ми будуємо. Що „вогонь” представляє в цьому вірші? Насильне фізичне переслідування? Очевидно ні. Бо зауважте, що „діло кожного” буде випробуване „вогнем”. Не всі християни зносять насильне переслідування. Отже, „вогонь” — це котрий-небудь тиск або спокуса, яка може зруйнувати комусь духовність.
22. Які вогненні випробовування дехто може буде переживати?
22 Для декотрих „вогонь” може бути питання нейтральності. Наприклад, декотрих можуть натискати брати участь у політичних діяльностях, а коли ні, то ув’язнять. (Івана 15:19) Деколи той „вогонь” може бути більш непомітний. Це може бути спокуса ходити до театру або дивитись на телевізійні програми в яких показують стать і насильство. Для християнської молоді, „вогонь” може бути в формі статевих спонук, щоб брати наркотики або в формі тиску, щоб брати участь у світських зіпсованих забавах. Природне бажання, аби до нас ставились прихильно може бути великим тиском для християнської молоді, шоб піти на компроміс.— 1 Івана 2:16.
23. (а) Відносно переживань випробовування, то які запитання ми ставимо, і від чого залежать відповіді на них? (б) Про що ми будемо дискутувати в наступній статті?
23 Більшість правдивих християн уже успішно перетерпіли такі вогненні випробовування. Сумно сказати декотрі не встояли. Отже, ми мусимо запитати себе: Коли наші студенти зустрінуть той „вогонь”, то чи вони встоять або витримають його? Чи вони будуть так як той гарний палац, прикрашений вогнестійким золотом, сріблом і дорогоцінним камінням, і встоять непохитно? Або чи вони будуть так як та хатина збудована з дерева, сіна та соломи, і згорять? Певно, багато залежить від самого студента. Але, у тому ж самому разі, багато залежить від нас, учителів — як ми самі будували тих студентів. Отже, запитання таке: Як вбудовується такі тривалі риси в тих, яких ми навчаємо? Це будемо обговорювати в наступній статті.
Чи можете пояснити:
◻ Коли навчаємо людей правди, то як це є спільне будування?
◻ Як ви закладаєте Христа як „основу”?
◻ Що можна навчитись з того, що сталось у зборі давнього Коринту?
◻ Що це значить „вогонь”, і як це підкреслює важливість вбудовування в людях тривалих рис?
[Ілюстрації на сторінці 13]
Коли навчаєте людей, то чи ви будуєте вогнестійкими матеріалами чи горючими?