Чому християнське поклоніння є краще
Цікаві точки з Послання до євреїв
БОГ ЄГОВА послав Свого Сина, Ісуса Христа, на землю, і започаткував краще поклоніння. Тому що Ісус, Засновник християнства, є вищий за ангелів та пророка Мойсея, Його священство є багато краще в порівнянні з левітським у стародавньому Ізраїлі. Ісусова жертва є багато вища за тваринні жертви, які приносили за вимогою Мойсеєвого Закону.
Ці точки докладно обговорюються в Павловому Посланні до євреїв. Очевидно, Павло написав своє послання в Римі близько 61 року н. е. і надіслав його вірним євреям у Іудеї. З ранніх часів християни в Греції й Азії вірили, що Павло написав те послання, який то висновок підтверджують широке знання Святого єврейського Письма й логіка за яку він був дуже відомий. Павло мабуть навмисно не згадує себе по імені з причини єврейського упередження, і через те, що був відомий як «апостол поганів» (Римлян 11:13). Давайте розглянемо багато вищі риси християнства в Павловому Посланні до євреїв.
Христос вищий за ангелів та Мойсея
Перше, Павло доводить вищість Божого Сина (1:1—3:6). Ангели віддають Йому пошану, і Його царське правління грунтується на Богові. Тому ми повинні звернути надзвичайну увагу на те, що Син говорив. Пам’ятаймо, Ісус, будучи людиною, став нижчий за ангелів, але був піднесений багато вище за них, і Бог дав Йому царство над залюдненою землею у майбутньому.
Ісус Христос також є вищий за Мойсея. Яким способом? Тому, що Мойсей служив тільки в ізраїльському Божому домі. Проте, Єгова настановив Ісуса над цілим домом, або збором, Божих людей.
Християни вступили в Божий відпочинок
Апостол тоді говорить про можливість увійти в Божий відпочинок (3:7—4:13). Євреї, визволені з-під єгипетського рабства, виявилися маловірними, неслухняними і не ввійшли в Божий відпочинок. Але ми можемо ввійти в цей відпочинок, якщо будемо практикувати віру в Бога, і слухняно наслідувати Христа. Тоді, замість обходити тижневий шабаш, ми будемо вдоволені вищим щоденним благословенням — відпочинком від усіх самолюбних діяльностей.
Вхід у Божий відпочинок є одною з обіцянок у Його Слові, «гостріше від усякого меча обосічного,— проходить воно аж до поділу душі й духа». Воно навіть розрізняє напрям думок та відношення, щоб розрізняти між пожадливістю тілесною а схильністю розуму. (Порівняйте Римлян 7:25). Якщо наша «душа», або життя, діє в єдності з побожним «духом» або схильністю, то є можливість, що ввійдемо в Божий відпочинок.
Вище священство й угода
Потім Павло говорить про вищість Христового священства і нової угоди (4:14—10:31). Безгрішний Ісус Христос співчуває грішному народові, і подібно до нас, був зовсім випробуваний. Крім того, Бог настановив Його служити «Священиком навіки за чином Мелхиседековим». Не так як первосвященики-левіти, Ісус живе вічно, і тому Йому непотрібний наступник виконувати життєзберігаючу працю. Йому немає потреби жертвувати тварин, тому що Він пожертвував Своє багато вище безгрішне тіло, і ввійшов у саме небо з цінністю Своєї крові.
Нова угода затверджена Ісусовою кров’ю, є вища за Закон-угоду. Усі забрані під умову нової угоди мають Божий закон написаний в їхніх серцях, і Бог простить їм їхні гріхи (Єремії 31:31-34). Вдячність спонукує їх прилюдно заявляти їхню надію і збиратися з співвіруючими. Не будучи такими як вони, добровільні грішники не мають жертви, щоб покутувати за їхні гріхи.
Віра дуже потрібна
Щоб скористати з благословення вищої угоди, то віра є конче потрібна (10:32—12:29). Якщо надіємося одержати все те що Єгова обіцяє, то також мусимо мати витривалість. Підбадьорюючи нас тривати маємо «велику хмару» дохристиянських свідків. Проте, головно треба брати під увагу Ісусові бездоганні терпіння. Яке-небудь терпіння, якого Бог допускає, ми повинні вважати як дисципліна, яка приносить мирний плід праведності. Певність обіцянок Єгови повинна збільшити наші бажання служити Йому в святій службі «з побожністю й зо страхом».
Павло закінчує своє послання напучуванням (13:1-25). Віра повинна спонукувати нас виявляти братерню любов, бути гостинними, мати чесний шлюб, пам’ятати наших страждаючих співвіруючих і бути «задоволеними тим, що маємо». Ми повинні наслідувати віру наставників у зборі і слухати їх. Крім того, конче треба уникати відступників, зносити докір так як Ісус, «завжди приносити Богові жертву хвали» і продовжувати чинити добро. Така поведінка також знаходиться між вищими рисами правдивого християнства.
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 22]
Різні хрещення: Частиною поклоніння в ізраїльській скинії були «потрави та напої, та різні обмивання [хрещення, НС]» (Євреїв 9:9, 10). Ці хрещення були обрядові обмивання, так як вимагав Мойсеїв Закон. Брудний посуд мили, а одіж церемоніально прали й купалися (Левит 11:32; 14:8, 9; 15:5). Священики купалися, а предмети, які вживалися в цілопаленні виполіскували водою (Вихід 29:4; 30:17-21; Левит 1:13; 2 Хронік 4:6). Але «різні хрещення» не включали в себе обрядового «очищення чаш, глеків, та мідяних посудин» як практикували декотрі євреї до прибуття Месії; і Євреїв 9:10 не стосується до занурювання під воду, так як хрестив Іван Хреститель, ні до хрещення на символ присвячення свого життя Богові, як християни (Матвія 28:19, 20; Марка 7:4; Луки 3:3).