Тихик. Надійний співробітник

ТИХИК неодноразово подорожував з апостолом Павлом і діяв у ролі його посланця. Він став емісаром, якому можна було довірити гроші й відповідальності, пов’язані з наглядом. Оскільки Святе Письмо зосереджує увагу на його надійності — рисі, яка важлива для всіх християн,— вам, напевно, хотілося б більше довідатись про нього.

Павло написав, що Тихик — його «улюблений брат і вірний служитель і співробітник у Господі» (Колосян 4:7). Чому апостол так ставився до нього?

Місія допомоги в Єрусалим

Коло 55 року н. е. серед християн в Юдеї виникла матеріальна скрута. Щоб допомогти їм, Павло організував збирання грошей у зборах в Європі й Малій Азії. Тихик, що походив з Азії, відіграв немаловажну роль у цій місії допомоги.

Подавши вказівки, як обходитися з цими пожертвами, Павло натякнув, що до Єрусалима будуть послані або підуть з ним самим надійні чоловіки, котрі принесуть пожертви (1 Коринтян 16:1—4). Коли він вирушив у довгу подорож з Греції до Єрусалима, то з ним було кілька чоловіків, серед яких напевно був і Тихик (Дії 20:4). Така велика група, очевидно, була необхідною для того, щоб перевезти довірені їм декількома зборами гроші. Визначним чинником цього могла бути безпека, тому що на шляхах чигали розбійники (2 Коринтян 11:26).

Оскільки Павла до Єрусалима супроводили Аристарх і Трохим, дехто припускає, що з ними теж були Тихик та інші брати (Дії 21:29; 24:17; 27:1, 2). З огляду на те, що Тихик брав участь у наданні допомоги, вважається, що він є ‘братом’, який працював з Титом у Греції при організації збирання пожертв, і ‘вибраним від Церков бути Павловим товаришем... у дорозі для благодаті тієї’ (2 Коринтян 8:18, 19; 12:18). Якщо перше доручення, котре виконав Тихик, було відповідальним, то друге було не менш відповідальним.

Від Рима до Колосів

Через п’ять-шість років (у 60—61 роках н. е.) Павло очікував, що вийде з першого ув’язнення в Римі. Тихик був з ним, за сотні кілометрів від дому. Тепер Тихик повертався в Азію. Це дало нагоду Павлові відправити через нього листи до християнських зборів тої місцевості й вислати Филимонового збіглого раба Онисима назад у Колоси. Тихик і Онисим привезли щонайменше три послання, які тепер входять у біблійний канон,— одне до ефесян, одне до колосян і одне до Филимона. Вони, мабуть, також доручили послання зборові в місті Лаодикії, за 18 кілометрів від Колосів (Ефесян 6:21; Колосян 4:7—9, 16; Филимона 10—12).

Тихик не був простим поштарем. Він був надійним особистим посланцем, бо Павло написав: «Що зо мною, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і вірний служитель і співробітник у Господі. Я саме на те його вислав до вас, щоб довідались ви про нас, і щоб ваші серця він потішив» (Колосян 4:7, 8).

Вчений Е. Рандольф Річардс говорить, що листоноша «часто не тільки передавав письмову інформацію, але й був живою ланкою між автором і адресатами. (...) Було потрібно надійного посланця, тому що він нерідко передавав додаткові відомості. Справу можна викласти в листі кількома словами й часто з погляду автора, але від того, хто приносить її, очікується, що він детально розповість адресатові всі подробиці». Хоча в посланні могли розглядатися вчення або невідкладні питання, довірений посланець міг сам розповісти й про інші моменти.

Послання до ефесян, колосян і Филимона нічого не говорять про те, як Павло давав собі раду. Тому Тихик повинен був передати особисту інформацію, розповісти про Павлові обставини в Римі й добре зрозуміти умови в зборах, щоб дати підбадьорення. Такі звістки й обов’язки доручалися тільки особам, котрим можна було довіряти як вірним представникам відправника. Саме таким чоловіком був Тихик.

Нагляд у далеких територіях

Після звільнення з-під домашнього арешту в Римі Павло збирався послати Тихика або Артема на острів Крит до Тита (Тита 1:5; 3:12). Під час другого ув’язнення в Римі (приблизно 65 року н. е.) апостол Павло знову послав Тихика до Ефеса, мабуть, замість Тимофія, який тоді міг прибути до Павла (2 Тимофія 4:9, 12).

Точно не відомо, чи в той час Тихик подався і на Крит, і до Ефеса. Однак ці згадки натякають на те, що він залишався одним з близьких товаришів Павла, аж до останніх років служіння цього апостола. Якщо Павло збирався посилати його замість Тимофія і Тита у відповідальні або важкі відрядження, це свідчить про те, що Тихик став зрілим християнським наглядачем. (Порівняйте 1 Тимофія 1:3; Тита 1:10—13). Готовність їхати в далекі території і працювати там зробила його корисним для Павла й цілого християнського збору.

Сьогодні саможертовні християни з готовністю служать Богові в місцевих зборах Свідків Єгови або погоджуються підтримувати справи Царства десь в інших місцях. Тисячі людей охоче прийняли призначення як місіонери, роз’їзні наглядачі, міжнародні служителі на новобудовах, працівники у всесвітньому центрі Товариства Вартової башти або в одному з його філіалів. Так само як Тихик, вони не хочуть привертати уваги до себе, проте наполегливо працюють і є ‘вірними служителями’, котрих цінує Бог і люблять інші християни як надійних ‘співробітників у Господі’.