Виявляйте сердечну доброзичливість тим, хто в потребі
«Чиніть один одному милосердя [«сердечну доброзичливість», НС]» (ЗАХАРІЯ 7:9).
1, 2. а) Чому ми повинні виявляти сердечну доброзичливість? б) Які питання ми розглянемо?
СЛОВО Бога Єгови заохочує нас любити «милосердя» (Михея 6:8). Воно також подає причини для цього. Перш за все «людина ласкава душі своїй чинить добро» (Приповістей 11:17). Які ж правдиві слова! Завдяки сердечній доброзичливості можна зав’язувати з людьми теплі й сталі стосунки. Через це ми матимемо вірних друзів, які є неоціненним скарбом (Приповістей 18:24).
2 Крім того, Святе Письмо говорить: «Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя» (Приповістей 21:21). Отже, якщо ми женемося за милістю, тобто сердечною доброзичливістю, то Бог полюбить нас і дасть нам можливість отримати благословення в майбутньому, а також вічне життя. Але як виявляти сердечну доброзичливість? Кому виявляти її? І чи сердечна доброзичливість відрізняється від звичайної людяності або доброти в цілому?
Людяність і сердечна доброзичливість
3. Чим сердечна доброзичливість відрізняється від людяності?
3 Звичайна людяність і сердечна доброзичливість багато чим відрізняються. Наприклад, декотрі часто виявляють людяність особам, до котрих ставляться приязно, не маючи при цьому глибокої та особистої прихильності. Проте якщо ми виявляємо комусь сердечну доброзичливість, то з любов’ю горнемося до нього. Біблія виявляє, що сердечна доброзичливість між людьми може ґрунтуватися на вже існуючих взаєминах (Буття 20:13; 2 Самуїла 3:8; 16:17). Або вона може ґрунтуватися на стосунках, які випливають з попередніх вчинків доброзичливості (Ісуса Навина 2:1, 12—14; 1 Самуїла 15:6; 2 Самуїла 10:1, 2). Щоб унаочнити цю різницю, порівняймо два біблійні приклади — приклади людяності та сердечної доброзичливості, які виявлялися між людьми.
4, 5. Як вищезгадані два біблійні приклади унаочнюють різницю між людяністю та сердечною доброзичливістю?
4 Один із прикладів людяності пов’язується з групою людей, котрі зазнали корабельної аварії, і серед них був апостол Павло. Їх прибило до узбережжя острова Мальта (Дії 27:37—28:1). Хоча мальтійці не мали ані жодних зобов’язань перед викинутими на берег мореплавцями, ані жодних стосунків, ці остров’яни гостинно прийняли чужинців, виявивши їм «надзвичайну людяність» (Дії 28:2, 7). Їхня гостинність була сердечною, але її зазвичай виявляли випадковим незнайомцям. Тому це був вияв людяності.
5 Порівняймо тепер гостинність, яку цар Давид виявив Мефівошету, синові свого друга Йонатана. Давид сказав Мефівошету: «Ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі». Давид пояснив причину цього такими словами: «Справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана» (2 Самуїла 9:6, 7, 13). Постійну гостинність Давида влучно названо в мові оригіналу сердечною доброзичливістю, а не тільки людяністю, бо це стало доказом його відданості налагодженим стосункам (1 Самуїла 18:3; 20:15, 42). Так само й тепер Божі слуги виявляють людяність до всіх. Але особам, з якими мають схвалені Богом стосунки, вони виявляють сталу сердечну доброзичливість (Матвія 5:45; Галатів 6:10).
6. Які особливості сердечної доброзичливості між людьми підкреслюються в Божому Слові?
6 Тепер коротко розгляньмо три біблійні оповіді, в яких підкреслюється сердечна доброзичливість, і це допоможе нам визначити ще інші її особливості. З цього розгляду побачимо, що сердечна доброзичливість, яка походить від людей, 1) виражається конкретними вчинками, 2) виявляється охоче і 3) скеровується особливо до тих, хто в потребі. Крім того, ці описи покажуть, як можна виявляти сердечну доброзичливість у наш час.
Сердечна доброзичливість батька
7. Що розказав Авраамів слуга Бетуїлу та Лавану і яке питання підняв цей слуга?
7 У Буття 24:28—67 продовжується історія Авраамового слуги, про якого згадувалося в попередній статті. Після зустрічі з Ревекою його запросили в дім її батька, Бетуїла (вірші 28—32). Там слуга детально розповів про свої пошуки дружини для Авраамового сина (вірші 33—47). Слуга наголосив на тому, що вважає успішний хід подій, який довів до такої розв’язки, знаком від Єгови: «Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його» (вірш 48). Безсумнівно, слуга сподівався, що щира детальна розповідь переконає Бетуїла та його сина Лавана, що за всім цим стоїть Єгова. Зрештою слуга сказав: «Якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні,— то скажіть мені, і я звернуся праворуч або ліворуч» (вірш 49).
8. Як Бетуїл зреагував на справи, пов’язані з Ревекою?
8 Єгова вже виявив сердечну доброзичливість Аврааму (Буття 24:12, 14, 27). Чи Бетуїл захоче зробити те саме, дозволивши Ревеці піти з Авраамовим слугою? Чи людська сердечна доброзичливість долучиться до Божої? А може, довга подорож цього слуги була даремною? Як же зрадів, мабуть, Авраамів слуга, коли почув слова Лавана та Бетуїла: «Від Господа вийшла та річ» (вірш 50). Вони визнали, що Єгова керував цією справою, і без зволікань погодилися з його рішенням. Відтак Бетуїл виявив свою сердечну доброзичливість, додаючи: «Ось перед тобою Ревека,— візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був» (вірш 51). Ревека охоче пішла з Авраамовим слугою і невдовзі стала улюбленою дружиною Ісака (вірші 49, 52—58, 67).
Сердечна доброзичливість сина
9, 10. а) Про що попросив Яків свого сина Йосипа? б) Як Йосип вчинив сердечну доброзичливість своєму батькові?
9 Авраамів онук Яків також спізнав сердечну доброзичливість. У 47-му розділі Буття розповідається про Якова, який у той час жив в Єгипті, і ‘наблизилися дні його до смерти’ (вірші 27—29). Він був занепокоєний, бо помирав за межами землі, яку Бог пообіцяв Авраамові (Буття 15:18; 35:10, 12; 49:29—32). Проте Яків не хотів, щоб його поховали в Єгипті, тому попросив, аби його тіло забрали в ханаанський край. Хто міг ліпше подбати про виконання останньої волі батька, ніж його впливовий син, Йосип?
10 В оповіді говориться: «І кликнув він [Яків] до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: «Коли знайшов я милість в очах твоїх... вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті! І ляжу я з батьками своїми,— і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі» (Буття 47:29, 30). Йосип пообіцяв виконати таке прохання, і невдовзі після цього Яків помер. Йосип з іншими синами Якова перенесли його тіло «до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам» (Буття 50:5—8, 12—14). Отже, Йосип вчинив своєму батькові сердечну доброзичливість.
Сердечна доброзичливість невістки
11, 12. а) Як Рут виявила сердечну доброзичливість Ноомі? б) У чому «останній» вияв сердечної доброзичливості Рут був ліпший від «першого»?
11 У книзі Рут розповідається про те, як овдовіла Ноомі спізнала сердечну доброзичливість від своєї невістки, моавітянки Рут, яка теж була вдовою. Коли Ноомі вирішила повернутися в юдейський Віфлеєм, Рут виявила сердечну доброзичливість та рішучість, кажучи: «Куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог» (Рут 1:16). Пізніше Рут виявила сердечну доброзичливість, повідомляючи про свою готовність вийти заміж за літнього родича Ноомі, Боазаa (Повторення Закону 25:5, 6; Рут 3:6—9). Він сказав Рут: «Твоя остання ласка до мене ліпша від першої,— що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті» (Рут 3:10).
12 «Перша» сердечна доброзичливість Рут стосувалася часу, коли та покинула свій народ і трималася Ноомі (Рут 1:14; 2:11). Навіть цей вчинок Рут перевершила «останнім» своїм вчинком сердечної доброзичливості — готовністю вийти заміж за Боаза. Тепер Рут могла дати спадкоємця для Ноомі, яка на той час уже не була в стані народжувати дітей. Відбулося весілля і, коли пізніше Рут народила дитину, віфлеємські жінки вигукували: «Народився син для Ноомі!» (Рут 4:14, 17). Рут насправді була «жінкою чеснотною», яку Єгова обдарував чудовим привілеєм — стати прародичкою Ісуса Христа (Рут 2:12; 3:11; 4:18—22; Матвія 1:1, 5, 6).
Виражена вчинками
13. Як виявляли сердечну доброзичливість Бетуїл, Йосип і Рут?
13 Чи ви помітили, як Бетуїл, Йосип і Рут виявляли сердечну доброзичливість? Вони виявляли її не тільки ласкавими словами, а й конкретними вчинками. Бетуїл не тільки сказав: ‘Ось Ревека’, але навіть ‘послав Ревеку’ (Буття 24:51, 59). Йосип не тільки сказав: «Я вчиню за словом твоїм», але разом з братами зробив Якову «так, як він їм заповів був» (Буття 47:30; 50:12, 13). Рут не тільки сказала: «Куди підеш ти, туди піду й я», але й покинула свій народ та долучилася до Ноомі, щоб «пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму» (Рут 1:16, 19). Крім того, в Юдеї Рут поводилась, «як наказала їй свекруха її» (Рут 3:6). Рут та інші особи виявляли свою сердечну доброзичливість вчинками.
14. а) Як сучасні Божі слуги виявляють сердечну доброзичливість вчинками? б) Про які вчинки сердечної доброзичливості серед місцевих християн ви могли б згадати?
14 Відрадно бачити, як сучасні Божі слуги продовжують виявляти вчинками сердечну доброзичливість. Подумайте, наприклад, про тих, хто дає постійну моральну підтримку хворим, пригніченим або згорьованим співвіруючим (Приповістей 12:25). Візьміть також до уваги багатьох Свідків Єгови, які постійно привозять стареньких у Зал Царства на щотижневі зібрання збору. Вісімдесятидвохрічна Анна, хвора на артрит, висловлює почуття багатьох, кажучи: «Те, що мене привозять на всі зібрання,— це благословення від Єгови. Я з глибини серця дякую йому за таких люблячих братів і сестер». Чи ви так само робите у своєму зборі? (1 Івана 3:17, 18). Якщо так, будьте певні: вашу сердечну доброзичливість дуже цінують.
Виявляється добровільно
15. Які інші особливості сердечної доброзичливості наводяться в розглянутих нами трьох біблійних оповідях?
15 Розглянуті нами біблійні оповіді також показують, що сердечна доброзичливість виявляється охоче й добровільно, а не з примусу. Як Бетуїл, так і Ревека охоче послухались Авраамового слугу (Буття 24:51, 58). Ніхто не змушував Йосипа до того, щоб він виявляв цю рису (Буття 50:4, 5). Рут ‘настоювала йти за Ноомі’ (Рут 1:18). Коли Ноомі порадила Рут піти до Боаза, сердечна доброзичливість спонукала цю моавітянку заявити: «Усе, що ти кажеш мені, я зроблю» (Рут 3:1—5).
16, 17. Завдяки чому сердечна доброзичливість Бетуїла, Йосипа й Рут особливо визначна і що спонукало їх виявляти її?
16 Сердечна доброзичливість, яку виявляли Бетуїл, Йосип і Рут, особливо визначна, оскільки Авраам, Яків та Ноомі не змушували їх до цього. Адже жодний закон не зобов’язував Бетуїла розстатися зі своєю дочкою. Він міг просто сказати Авраамовому слузі: «Мені самому потрібна моя працьовита дівчина» (Буття 24:18—20). Так само і Йосип міг сам вирішувати, чи виконати, чи не виконати волю свого батька, бо Яків був мертвий і не міг змусити його дотримати слова. Ноомі сама сказала, що Рут може залишитися в Моаві (Рут 1:8). Рут також мала право вийти заміж ‘за юнака’, а не за літнього Боаза.
17 Бетуїл, Йосип і Рут виявляли сердечну доброзичливість добровільно; спонукувало їх до цього їхнє серце. Вони відчували моральне зобов’язання виявляти цю рису тим, з ким мали взаємини, подібно як пізніше цар Давид відчував спонуку виявляти її Мефівошету.
18. а) З яким складом розуму християнські старійшини ‘пасуть отару’? б) Як один старійшина висловився про допомогу співвіруючим?
18 Сердечна доброзичливість залишається розпізнавальним знаком Божих людей, включаючи чоловіків, які пасуть отару Єгови (Псалом 110:3; 1 Солунян 5:12). Такі старійшини, або наглядачі, відчувають обов’язок виправдувати довір’я, яке було покладено на них під час призначення (Дії 20:28). Проте вони «не з примусу» виконують пастирську працю та інші вчинки, в яких виявляється сердечна доброзичливість заради збору (1 Петра 5:2). Старійшини пасуть отару, бо мають як обов’язок, так і бажання робити це. Вони повинні й хочуть виявляти сердечну доброзичливість Христовим вівцям (Івана 21:15—17). «Мені дуже подобається відвідувати братів удома або телефонувати до них, аби вони просто усвідомлювали, що я думаю про них,— говорить один християнський старійшина.— Я відчуваю велику радість і задоволення, коли допомагаю братам!» Усі турботливі старійшини від усього серця погоджуються з цими словами.
Виявляйте сердечну доброзичливість тим, хто в потребі
19. Який факт стосовно сердечної доброзичливості підкреслено в біблійних оповідях у цій статті?
19 Біблійні оповіді, які ми розглянули, також наголошують на тому, що сердечну доброзичливість треба виявляти до тих, хто сам не в стані задовольнити якусь свою потребу. Для того щоб продовжити свій родовід, Авраам потребував співпраці Бетуїла. Якову було потрібно, щоб Йосип поховав його в Ханаані. Щоб мати спадкоємця, Ноомі потребувала Рут. Без допомоги інших Авраам, Яків і Ноомі не могли б задовольнити цих потреб. Сердечну доброзичливість особливо треба виявляти тим, хто в потребі, і сьогодні (Приповістей 19:17). Ми повинні наслідувати патріарха Йова, який звертав увагу на «убогого, що кликав [про допомогу], і сироту, й того, кому ніхто не допомагає», а також того, «хто гинув». Йов також «серцю вдовиці... давав відраду» і був «сліпому оком, кульгавому... був ногами» (Йова 29:12—15, Хом.).
20, 21. Хто потребує нашої сердечної доброзичливості і що кожен з нас повинен постановити?
20 По суті, у кожному християнському зборі є ‘убогі, що кличуть про допомогу’. Такий стан може бути зумовлений самотністю, знеохоченням, почуттям нікчемності, розчаруванням в інших, серйозною хворобою або смертю близької людини. Хоч би якою була причина, усі такі дорогі брати і сестри мають потреби, що їх можна та потрібно задовольняти добровільними й постійними вчинками, в котрих виявляється сердечна доброзичливість (1 Солунян 5:14).
21 Тож продовжуймо наслідувати Єгову, «многомилостивого» Бога (Вихід 34:6; Ефесян 5:1). Наслідуймо його, охоче роблячи конкретні вчинки, особливо заради тих, хто в потребі. Ми неодмінно будемо шанувати Єгову та відчувати велику радість, коли ‘чинитимемо один одному милосердя та милість’, тобто сердечну доброзичливість (Захарія 7:9).
[Примітка]
a За детальнішою інформацією стосовно виду шлюбу, про який тут йдеться, дивіться двотомник «Проникливість у суть Святого Письма», том 1, сторінка 370 (англ.), який видали Свідки Єгови.
Як би ви відповіли?
• Чим сердечна доброзичливість відрізняється від людяності?
• Як виявляли сердечну доброзичливість Бетуїл, Йосип і Рут?
• З яким складом розуму ми повинні виявляти сердечну доброзичливість?
• Хто потребує нашої сердечної доброзичливості?
[Ілюстрація на сторінці 18]
Як Бетуїл виявив сердечну доброзичливість?
[Ілюстрація на сторінці 21]
Незмінна любов Рут стала справжнім благословенням для Ноомі.
[Ілюстрації на сторінці 23]
Сердечна доброзичливість людей виявляється охоче, виражається конкретними вчинками, скеровується до тих, хто в потребі.