Нехай «закон милості» буде на вашому язиці
«Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці» (ПРИП. 31:26).
1, 2. а) Яку рису варто розвивати поклонникам Єгови? б) Що ми обговоримо в цій статті?
У СИВУ давнину цар Лемуїл отримав від своєї матері цінне навчання, яке стосувалось і важливих рис доброї дружини. «Свої уста вона відкриває на мудрість,— говорила мати,— і милостива наука [«закон милості», НС] їй на язиці» (Прип. 31:1, 10, 26). Милість на язиці в мудрої жінки, як і в кожного, хто прагне подобатись Єгові,— бажана риса. (Прочитайте Приповістей 19:22). Милість має бути помітною в мові усіх правдивих поклонників Бога.
2 Що таке милість? До кого її виявляти? Що допоможе нам мати «закон милості» на своєму язиці? Як це позначиться на нашому спілкуванні з рідними й одновірцями?
Коли спонукою доброти є віддана любов
3, 4. а) Що таке милість? б) Як милість відрізняється від звичайної людської доброти?
3 Милість поєднує в собі любов і доброту. Виявляти доброту означає особисто цікавитись людьми і доводити свою турботу про них корисними вчинками та продуманими словами. Оскільки любов теж є рушійною силою, то, щоб виявляти милість, нам треба бути зацікавленими в добробуті інших з любові до них. Однак слово «милість» у мові оригіналу значить щось більше, ніж спонукана любов’ю доброта. Виявляти милість означає охоче й віддано ставитися з добротою до людини, поки не буде досягнуто мети, з якою виявляється така доброта.
4 Милість відрізняється від доброти й іншим чином. Зі звичайною людською добротою можна ставитися навіть до незнайомців. Приміром, апостолові Павлу та 275 особам, які разом з ним зазнали корабельної аварії, таку доброту виявили мешканці острова Мальта, зовсім незнайомі їм люди (Дії 27:37—28:2). А от милість пов’язується з відданістю і любов’ю між особами, котрі вже розвинули близькі взаєминиa. Це видно на прикладі кенеян, які «зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту» (1 Сам. 15:6).
Важлива роль роздумів і молитви
5. Що допоможе нам приборкувати язика?
5 Виявляти милість у мові нелегко. Учень Яків писав: «Язик приборкати не може ніхто із людей. Він — нестримне зло, повне смертоносної отрути» (Як. 3:8). Як нам приборкувати цей підступний член тіла? Відповісти на це запитання допоможуть Ісусові слова, звернені до релігійних провідників того часу. Він сказав: «Чим переповнене серце, те говорять уста» (Матв. 12:34). Щоб милість оберігала наш язик, вона має вкоренитися в серці, нашій внутрішній людині. Розгляньмо, як завдяки роздумам і молитві ми зможемо це робити.
6. Чому нам слід із вдячністю роздумувати про милостиві вчинки Єгови?
6 Біблія говорить, що Бог Єгова «многомилостивий» (Вих. 34:6). «Милосердя Твого [«милості твоєї», НС], о Господи,— співав псалмописьменник,— повна земля» (Пс. 119:64). У Святому Письмі міститься багато розповідей про те, як Єгова милостиво ставився до своїх поклонників. Якщо ми відводимо час, щоб із вдячністю роздумувати про вчинки Єгови, це вселятиме в нас бажання розвивати милість — рису, яка подобається Богові. (Прочитайте Псалом 77:13).
7, 8. а) Яку милість Єгова виявив до Лота та його сім’ї? б) Як почувався Давид, коли Бог повівся з ним милостиво?
7 Поміркуймо, наприклад, як Єгова врятував Аврамового племінника Лота і його сім’ю, коли ось-ось мав знищити Содом. З наближенням того часу ангели, які прийшли до Лота, почали наполягати, щоб він забрав рідних і швидко покинув місто. «А що він вагався,— розповідає Біблія,— то ті мужі [ангели] — через Господню до нього любов — схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом». Хіба наше серце не зворушується, коли ми роздумуємо над цим рятівним вчинком, і хіба ми не вбачаємо в ньому вияв Божої милості? (Бут. 19:16, 19).
8 Крім того, пригадаймо приклад царя стародавнього Ізраїлю Давида, який співав про Єгову: «Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє». Наскільки, мабуть, вдячним Богові був Давид за прощення його гріха з Вірсавією! Він вихваляв Єгову, кажучи: «Як високо небо стоїть над землею,— велика така Його милість до тих, хто боїться Його» (Пс. 103:3, 11). Роздуми над цими та іншими розповідями зі Святого Письма сповнюють наше серце вдячністю за милість Єгови, і ми відчуємо спонуку славити його та дякувати йому. Чим більшою вдячністю сповнене наше серце, тим охочіше ми будемо наслідувати правдивого Бога (Еф. 5:1).
9. Яку вагому підставу мають поклонники Єгови, щоб виявляти милість у щоденному житті?
9 Біблійні приклади засвідчують, що Єгова виявляє свою милість — віддану любов — тим, хто вже втішається з ним дружбою. А що сказати про осіб, які не мають близьких стосунків з живим Богом? Чи Єгова жорстокий і злий до них? Зовсім ні. «[Бог] добрий навіть до невдячних і злих»,— сказано в Луки 6:35. «Він наказує сонцю своєму сходити над злими і добрими та посилає дощ на праведних і неправедних» (Матв. 5:45). Перед тим як ми пізнали правду і почали ходити в ній, ми вже отримували доброту Бога, яку він виявляє до всіх людей. Але, як його поклонники, ми стали відчувати його віддану любов — його незмінну милість. (Прочитайте Ісаї 54:10). Які ж ми вдячні йому за це! У нас є вагома підстава щодня виявляти милість у мові, а також в інших сферах життя.
10. Чому молитва є неоціненною допомогою в тому, щоб милість стала невід’ємною частиною нашої особистості?
10 Неоціненною допомогою у вияві милості є дар молитви. І це тому, що любов і доброта — складові частини милості — належать до плоду святого духу Єгови (Гал. 5:22). Милість вкорениться в нашому серці, якщо ми будемо дозволяти Божому духу впливати на нас. Ми можемо отримати святий дух Єгови передусім тоді, коли просимо про нього в молитві (Луки 11:13). Зажди доречно молитися про Божий дух і підкорятися його керівництву. Тож, якщо ми хочемо мати закон милості на язиці, нам вкрай необхідно роздумувати і молитися.
Милість на язиці в подружжі
11. а) Звідки ми знаємо, що Єгова сподівається від чоловіка милостивого ставлення до дружини? б) Яким чином закон милості допоможе чоловікові стерегти свого язика?
11 Апостол Павло заохочує чоловіків: «Не переставайте любити своїх дружин, подібно як Христос полюбив збір настільки, що навіть віддав себе за нього» (Еф. 5:25). До того ж Павло нагадує їм, що́ Єгова сказав Адаму і Єві. Апостол пише: «Покине чоловік батька і матір та приліпиться до своєї дружини, і стануть двоє одним тілом» (Еф. 5:31). Безумовно, Єгова очікує, що чоловіки віддано «приліпляться» до своїх дружин, завжди ставлячись до них з милістю. Чоловік, який у мові керується відданою любов’ю, не розповідатиме іншим про помилки своєї дружини і не буде висловлюватися про неї зневажливо. Він з радістю хвалитиме її (Прип. 31:28). Коли з певних причин виникатимуть незгоди, милість буде спонукувати чоловіка стримувати свого язика, щоб не принижувати дружини.
12. Як дружина покаже своєю мовою, що її язиком керує закон милості?
12 Закон милості повинен також керувати язиком дружини. На її мову не має впливати дух світу. Якщо дружина «глибоко поважає свого чоловіка», вона добре говоритиме про нього прилюдно і сприятиме тому, щоб інші ще більше його поважали (Еф. 5:33). Жінка не хоче підривати повагу дітей до батька, тому вона не буде в їхній присутності сперечатися з чоловіком чи піддавати сумніву його думку. Дружина вирішуватиме такі справи сам на сам з чоловіком. «Мудра жінка будує свій дім»,— говориться в Біблії (Прип. 14:1). Її домівка є приємною і тихою гаванню для всієї сім’ї.
13. Де особливо слід керуватися законом милості і як це робити?
13 Подружні партнери навіть наодинці у власному домі повинні послуговуватись язиком так, щоб це свідчило про повагу одне до одного. «Відкиньте і лютість, і гнів, і зло, і образливу мову, і непристойні слова, які навіть не повинні виходити з ваших уст,— написав Павло, а потім додав: — Одягніться в ніжне співчуття, доброту, смиренність, лагідність і довготерпіння... Одягніться в любов, бо вона — досконалі узи єдності» (Кол. 3:8, 12—14). Якщо діти звикли чути вдома сердечну і лагідну мову, вони не лише розцвітатимуть від того, а й, скоріш за все, будуть наслідувати манеру спілкування своїх батьків.
14. Як головам сімей своїм язиком потішати тих, про кого вони піклуються?
14 Про Єгову псалмоспівець написав: «Нехай буде милість Твоя на розраду мені» (Пс. 119:76). Єгова дає своїм служителям справжню розраду, тобто дуже потішає їх тим, що перестерігає і веде їх (Пс. 119:105). Як головам сімей брати приклад з небесного Батька і своїм язиком потішати тих, про кого вони піклуються? Чоловіки роблять це, якщо надають рідним необхідний провід і заохочення. Сімейне поклоніння ввечері дає чудову нагоду для того, щоб знаходити духовні скарби! (Прип. 24:4).
Виявляйте віддану любов одновірцям
15. Як старійшини та інші духовно зрілі християни можуть «стерегти» одновірців, правильно послуговуючись язиком?
15 Цар Давид молився до Бога: «Милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть» (Пс. 40:12). Старійшинам та іншим духовно зрілим членам збору варто роздумувати, як вони можуть наслідувати в цьому Єгову. Якщо послуговуватися язиком так, щоб звертати увагу на біблійні думки, це, безумовно, буде виявом милості (Прип. 17:17).
16, 17. Яким чином показати, що в мові ми керуємося законом милості?
16 А як бути, коли ми бачимо, що християнин діє всупереч біблійним принципам? Хіба милість не спонукуватиме нас використати свого язика, щоб виправити його? (Пс. 141:5). Якщо ми дізнаємося, що одновірець вчинив серйозний гріх, то, спонукані відданою любов’ю, ми заохотимо грішника «покликати старійшин збору», щоб «вони помолилися над ним, намастивши його олією в ім’я Єгови» (Як. 5:14). Коли людина відмовляється говорити зі старійшинами, ми не виявимо ні любові, ні доброти, якщо не повідомимо їх про це. Дехто з нас іноді знеохочується, усамітнюється, засмучується через почуття нікчемності або дуже розчаровується. Чудовий спосіб показати, що закон милості у нас на язиці,— це «втішати пригнічені душі» (1 Фес. 5:14).
17 Як нам реагувати, коли Божі вороги поширюють про наших співвіруючих плітки? Замість того щоб сумніватися в непорочності братів, ми повинні мовчки ігнорувати подібні розмови. Або ж запитаймо обвинувача, якщо він розважний, чи в нього дійсно є підстава так говорити. Якщо вороги Божого народу намагатимуться дізнатись про місцеперебування наших одновірців, щоб завдати їм шкоди, ми з відданої любові до братів не надамо цієї інформації (Прип. 18:24).
Милостива людина «знаходить життя»
18, 19. Чому закон милості завжди повинен бути в нас на язиці, коли ми маємо справу з одновірцями?
18 Віддана любов має завжди бути очевидною в наших стосунках з іншими поклонниками Єгови. Закон милості повинен бути в нас на язиці навіть за важких обставин. Коли милість Ізраїлевих синів стала «мов та роса, що зникає уранці», Єгові це не сподобалось (Ос. 6:4, 6). Але Єгова тішиться, якщо наше життя сповнене вчинками милості. Розгляньмо, як він благословляє тих, хто виявляє милість.
19 У Приповістей 21:21 сказано: «Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу». До благословень, які пожнуть такі особи, належить те, що вони знайдуть життя — не короткий період існування, а життя без кінця. Єгова допомагає їм «міцно вхопися за справжнє життя» (1 Тим. 6:12, 19). Тож з усіх сил «чинімо один одному... милість» (Зах. 7:9).
[Примітка]
a Більше інформації про те, як милість відрізняється від любові, доброти і відданості, можна знайти у «Вартовій башті» за 15 травня 2002 року, сторінки 12, 13, 18, 19.
Як би ви пояснили?
• Що таке милість?
• Що допоможе нам мати закон милості на язиці?
• Як чоловік і дружина виявлятимуть у своїй мові віддану любов?
• З чого видно, що закон милості на нашому язиці, коли ми маємо справу з одновірцями?
[Ілюстрація на сторінці 23]
Давид вихваляв милість Єгови
[Ілюстрація на сторінці 24]
Чи ви регулярно проводите ввечері сімейне поклоніння?