Тигр! Тигр!

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ІНДІЇ

«ЯКОСЬ я йшов уздовж вузького кряжа,— пригадує доктор Чарлз Мак-Дюґал, який багато років вивчав тигрів у Королівському національному парку Чітеван у Непалі.— Раптом я побачив, що мені назустріч прямує тигр. Ми зіткнулись фактично на верховині, і між нами була невелика відстань — кроків з 15». Доктор Мак-Дюґал завмер. Замість дивитися тигрові в очі, що тигр сприймає за виклик, він спрямував погляд понад тигрове рамено. Тигр припав до землі, але не робив жодних спроб нападати. Через декілька довгих хвилин доктор Мак-Дюґал зробив кілька кроків назад. «Відтак,— каже він,— я просто повернувся й попростував у той бік, звідки прийшов».

На початку сторіччя в Азії, батьківщині тигрів, їх налічувалось 100 000, в тому числі в Індії — близько 40 000. Але до 1973 року популяція цих величних тварин у цілому світі зменшилася до 4000 особин, головною причиною цього було полювання на них. Тигрові, найбільшій кішці у світі, загрожує зникнення через людину. Але чи тигр не становить небезпеки для людини? Яким же цей великий кіт є насправді? Чи зусилля вберегти його від зникнення увінчуються успіхом?

Родинне життя тигра

Роки терпеливих спостережень дали природознавцям чіткішу картину життя тигрів. Уявімо собі, що ми спостерігаємо типову родину тигрів у чарівних лісах Рантамбора в Північній Індії. Самець від носа до кінчика хвоста буває майже 3 метри завдовжки й важить близько 200 кілограмів. Самиця буває приблизно 2,7 метра завдовжки й важить близько 140 кілограмівa. У них є троє малят: один самець і дві самиці.

Температура в таких лісах може перевищувати 45°С, але родина тигрів знаходить собі криївку у тіні листяних дерев. Вони частенько залюбки занурюються у прохолодні води озера, що неподалік. Коти, і плавають? Авжеж, тигри просто кохають воду! Фактично були випадки, коли тигри пропливали 5 кілометрів без зупинки.

Через листя дерев пробивається проміння й падає на блискуче оранжеве хутро тигрів, від чого створюється враження, що воно жевріє. Вилискують чорні смужки, а білі плями над бурштиновими очима яскраво блищать. Коли ми деякий час поспостерігаємо за трьома малятами, то нам легше буде розрізняти їх за конфігурацією смужок та неоднаковим забарвленням мордочок.

Дорослішання

Перед пологами самиця тигра шукає собі відповідне лігво, замасковане густою зеленню. З цього місця родині відкривається вигляд на долину з джерелом, яке приваблює інших тварин. Тигриця вибирає собі таке місце, щоб мати змогу полювати, не відлучаючись від малят на довгий час.

Від самого народження малята отримують багато уваги. У перші дні їхнього життя мати обіймає їх своїми лапами та облизує, під час чого видає тихенькі звуки. Коли малята підростають, то починають бавитися у піжмурки та удавану боротьбу. Хоч і тигренята не вміють муркотіти, таки десь по році свого життя вони починають видавати гучні звуки, коли мати повертається додому.

Тигренята люблять плавати й бавитися у воді разом зі своєю матір’ю. Уявіть собі тигрицю, що сидить на березі озера, зануривши у воду хвіст. Коли-не-коли вона рвучко висмикує хвіст з води, оббризкуючи прохолодною водою своє розігріте тіло. Якщо вже говорити про хвіст, то тигренятам ніколи не набридає бавитися з ним, намагаючись схопити, коли мати б’є ним то в один, то в інший бік. Таким чином тигриця не тільки бавиться зі своїми дітьми, але й навчає їх уміння нападати, що їм придасться пізніше під час полювання. Тигренята дуже люблять лазити по деревах. Але вже через 15 місяців вони робляться занадто кремезними та важкими, щоб їм легко вилазити на дерева.

Роль батька

Донедавна багато хто вважав, що тигриця, виховує малят сама й що самець просто понищив би їх, якби мав нагоду. Але що стосується більшості тигрів, то це не так. Це правда, що тигр-тато надовго зникає в джунглях, бродячи по своїй території площею понад 50 квадратних кілометрів. Але він також відвідує свою родину. Коли вони всі разом, то тигр може приєднатися до тигриці та дітей у полюванні й навіть ділиться з ними здобиччю. Агресивніше тигреня, переважно це самець, може першим накинутися на здобич. Якщо він егоїстично не допускає своїх сестер довгий час до здобичі, то мати відштовхує його чи навіть лапою дає йому ляпаса, щоб його сестри теж мали свій пай у бенкетуванні.

Тигренятам подобається бавитися зі своїм велетенським батьком. Улюблене місце — поблизу джерела. Батько відвалюється на бік у воду, аж поки не зануриться до голови. (Тигри не люблять, аби їм вода бризкала в очі!) Відтак він дозволяє малятам обнюхувати його, а сам лиже їм мордочки. Вочевидь, між ними існують міцні родинні зв’язки.

Тигри-людожери?

Часто у книжках та фільмах тигрів зображають як лютих, агресивних тварин, що підкрадаються й нападають на людей, калічать і зрештою з’їдають їх. Але це далеко не так. Не всі тигри людожери. Коли тигр побачить у лісі людину, то зазвичай просто тихенько забирається геть. Цікаво те, що тигр зовсім не реагує на людський запах.

А втім, за певних умов голодний тигр і справді може бути небезпечним для людини. Якщо він втрачає зуби через старість або поранений людиною, то вже не може нормально полювати. А ще, коли місце проживання людини накладається на територію тигра, то у нього може зменшитись кількість природної здобичі. З таких причин в Індії від тигрів щороку гине близько 50 чоловік, а це в сто разів менше, ніж від змій. Напади тигрів на людину здебільшого реєструються у болотах дельти річки Ганг.

За словами доктора Мак-Дюґала, тигри не настільки небезпечні, як це здається більшості людей. Хоча якщо опинитися близько тигра, можна спровокувати його напад, однак «тигр є дуже тихою, спокійною і холоднокровною твариною,— каже він.— Зазвичай, коли ви зустрінетесь з тигром навіть на дуже близькій відстані, нападати на вас він не буде».

Навіть у стосунках між тиграми агресивність трапляється дуже рідко. Скажімо, молодий тигр забрів на територію іншого й зіткнувся з місцевим самцем. Звісна річ, вони починають загрозливо гарчати і ревіти так, що аж кров холоне, і несамовито ричати, наблизивши морди один до одного. Але коли старший самець покаже свою вищість, молодший, як правило, перекидається на спину, лапами догори, що є знаком покори, і на цьому конфронтація закінчується.

Майбутнє великого кота

Фактично не так тигр загрожує людині, як людина — тигрові. На даний час вже докладено чимало зусиль врятувати тигра від зникнення. Декілька азіатських країн створили тигрові заповідники. У 1973 році у Національному парку Корбетт, що в північній Індії було розроблено спеціальний проект «Тигр». Для реалізації цього проекту з цілого світу почали прибувати фонди та різний інвентар. Зрештою в Індії було створено 18 тигрових заповідників загальною площею 28 000 квадратних кілометрів. До 1978 року тигри входили до списку зникаючих видів. Результати таких заходів були разючими! Ще до заборони полювання на тигрів через страх перед людиною ці тварини стали ховатися й вести здебільшого нічний спосіб життя. Але через декілька років охорони тигри почали поширюватися за межі заповідників і полювати навіть удень!

Однак тигр усе ще під загрозою, бо з тих чи інших його частин виготовляють традиційні азіатські ліки, що користуються міжнародним попитом. Наприклад, мішечок тигрових кісток в Індії може коштувати понад 500 доларів США, а коли кості перероблені і потрапляють на ринок Далекого Сходу, то їх вартість зростає до 25 000 доларів США. Спокушуючись на таку кількість грошей бідні селяни обманюють лісників і співпрацюють з браконьєрами, що полюють на тигрів. Спочатку зусилля охоронити тигрів вважалися успішними. Але з 1988 року ситуація почала погіршуватися. Нині в Рантамборі налічується лише 27 тигрів порівняно з 40, які були там 20 років тому. А по цілому світі популяція тигрів налічує лишень 5000 особин!

До кінця минулого сторіччя тигри й люди в Індії могли співіснувати у відносній гармонії. Чи буде можливо колись повернути це назад? І сьогодні, захоплений вигук: «Тигр! Тигр!» — означає, що людина побачила найбільшу кішку у світі. Чи програми охорони запобіжать зникненню тигра, ми побачимо у майбутньому. Але Біблія запевняє нас, що настане день, коли ціла земля буде раєм, подібним до Едемського саду. Тоді людина й такі дикі тварини, як тигри, мирно житимуть разом на землі (Ісаї 11:6—9).

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 17]

Білий тигр

Національним скарбом Індії є рідкісний білий тигр — результат рецесивної мутації гена. У 1951 році в індійському лісі Рева було спіймано білого тигреня-самця. Його спарували із звичайною тигрицею, і у них народилися нормальні малята. Однак коли самицю з цих малят спарували з білим плідником, то вона народила чотирьох білих тигренят. Старанна селекція дала можливість багатьом людям у різних місцях спостерігати в зоопарках цю рідкісну красу.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Коти, і плавають? Авжеж!

[Ілюстрація на сторінці 17]

Тигри не настільки небезпечні, як це здається більшості людей.