Новочасна Історія Свідків Єгови
Часть 17. Нейтральність Христіянів Під Час Світової Війни II
ЄГОВИ Христос, Ісус, був нейтральним у політичних спорах старого світу в його часі. (Йоана 18:36; Одкриття 11:16) Ісусові апостоли також були нейтральними. В дійсності, ті ранні христіяни були переслідувані за їх відмову служити в імперіялістичній армії Риму. Принцип нейтральності для його послідовників, відносно народів цього світу, є виразно зазначений в Йоана 17:16 (НС): “Вони не є частю цього світу як і я не є частю цього світу.” В нашому часі цей принцип був особливше випробуваний в часі другої Світової Війни.
На 1 вересня, 1939 року, коли німецьке військо аґресивно наїхало на Польщу, тоді запалилася іскра Другої світової війни. На 3 вересня, 1939 року, Велика Британія виповіла війну Німеччині, також Франція, і вскорі ціла Европа знайшлась в стані війни. Після скорого підкорення Польщі, наступило кілька місяців застою щодо бійки, так що многі назвали її “фоні” війна. Але на весну 1940 року, на 9 квітня, націсти почали наступати і блискавкою захопили Данію, Норвегію, Голляндію, Белґію та Люксембурґ. Далі швидкими маневрами Францію примушено підписати перемиря на 22 червня, 1940 року. Відступ британських воєнних ватаг назад через Анґлійський Канал від Дункірк, Франція, на 4 червня, 1940 року, зробив Британію островом серед моря тоталітаризму, оставивши Сполучені Держави на боці без зобовязання воювати.a Осталась сама Британія зустрінути воєнного великана, яким стала Католицько-Фашістська-Націстська Европа. Люди Швайцарії й Швеції також були наче острови на середині фашістського моря, а Свідки Єгови пішли у підпілля й далі ревно кормили людей духовим покармом у захоплених війною краях.
Коли вже фашістсько-націський і ватиканський вал переходив крізь Европу в 1940 році, тоді відділ за відділом були змушені запиратися. Стичність з головною квартирою у Брукліні була перервана. Німці накладали заборону проти Свідків у кожному краї, але найперше це вони зробили в Німеччині, Австрії і Чехословаччині. Католицька акція наче залив охоплювала свідків Єгови від 1922 року (як це предсказано було в Одкритті 12:15, 16) і тепер вона здавалося, що проглине їх цілковито і стримає їх. Який же напрям ті тисячі Свідків в Европі мали узяти? Якраз на час Вартова Башта з 1 листопада, 1939 року, подала повну студію на підставі Писань на тему “Нейтральність,” що помогло її читачам в західній Европі скріпитися перед наступною весною, коли то демократії завалилися. Отже цей нейтральний напрям апостолів взяли і Свідки, ступаючи ним у важких часах під окупацією Німців.
Усюди Свідки ступали випробуваним шляхом їх німецьких братів, котрі вже через шість років вивчилися діяти підпільно, затримуючи до певної міри духову свободу. Із бігом днів, це значило, що не-Німці Свідки були арештовані Націським Ґестапо (тайна поліція), і висилали їх до плінних таборів, як от Бухенвалья, Равенсбрук, Сахсенгавзен, Дахав, Белсен, і інших, і оці місця сталися міжнародною асамблею Свідків Єгови з Німеччини і поневолених з Росії, Польщі, Чехословаччини, Голландії, Бельґії, Франції, Норвегії і інших країв. Між ними розвинувся дуже зручний арт перепачковування Вартової Башти німецькими братами, котрі тепер з любови могли дати поміч їх не-німецьким супутникам у таборах і вязницях. Це міжнародне родинне споріднення Свідків, які терпіли разом, тримало їх духово пробудженими, щоб плянувати для розширення активності теократичного почитання, коли прийде час визволення.
Багато писалося про досвіди мучення Свідків в гітлєрівській “Великий Німеччині”, де вони сталися новочасним чудом віри, відваги і мужности. Але для цієї історичної грамоти, то тільки визначні точки включається.b Для Свідків, що відмовилися служити при війську, присуджували довгий час у вязниці, а опісля на заслання у плінні табори. Також, коли чоловік або жінка відмовилися казати “Хейль Гітлєр”, то це уважалось за провину проти держави і стягало на них жорстоку кару. А посідати літературу Товариства значило напевне увязнення. Декотрі із “лукавого слуги” кляси, що обернулися проти Товариства в ранніх часах, зраджували вірних Свідків в руки поліції для спрятання їх. Дітей силоміць забирали від Свідків Єгови і уміщали в домах націстів. Але многі ті молодці виховані в христіянськім дусі, відмовилися пристати до руху гітлєрівської молоді навіть під примусом. Помимо наставленої мережі від 1939 р. до 1945 р., він зміг увязнити або заслати тільки половину Свідків коли-небудь в одному часі. Це значило, що приближно десять тисяч були полонені, а стільки тисяч далі оставили на волі й працювали підпільно. Вони промовляли на похоронах, де згромаджувалося багато Свідків, що ще були вільні, щоб почути біблійну промову і мати хвилеву спільність. Маленькі секретні зібрання відбувалися в ночі або десь у лісі. За провідінням, вони отримували почасти найновіщу духову поживу видану в Америці в журналі Вартова Башта, яка діставалась до них в мімеоґрафічній формі, щоб скріпити їх до дальшої боротьби проти опозиції, що була наче гора.c
Внутрі таборів тайна державна поліція звичайно старалась умовити Свідків підписати слідуючу “Деклярацію” на підставі котрої вони могли отримати свободу:
“Я признаю, що Міжнародне Товариство Біблійних Студентів поширює блудну науку, із небезпечним наміром для держави захованого під реліґійною чинністю. Через те я відвертаюся цілком від цієї орґанізації й увільняю себе цілком від їх доктрини. Я запевняю оцим, що я ніколи не буду активним для Міжнародного Товариства Студентів Біблії. Я обітовую видати зараз кожну особу, що проповідує цю блудну доктрину або що є схилена до студентів Біблії в який інший спосіб. Я принесу все письмо Студентів Біблії подане мені до найближчого поліційного бюра. У будучих часах я буду шанувати всі державні закони і буду повним членом суспільства. Мені також сказано, що я можу сподіватися поновного увязнення на случай нарушення моєї деклярації даної сьогодні.”d
Зайвим тут додавати, що дуже мало Свідків підписали це цілковите відреченняся від Єгового теократичного товариства Нового Світу. Підписати таку заяву рівнається духовному самовбивству.
Тепер щодо доказу відносно активності в проповідуванні і їх наслідків внутрі цих величезних таборів де знаходилися тисячі політичних вязнів і інших збочених одиниць, що були ворожими до гітлєрівського уряду. Завважте слідуючий звіт:
“Історія подій в жіночім таборі в Равенсбрук указує на жорстокости, які виконувала проти Свідків Єгови католицька державна поліція. У цім однім жіночім таборі було 50 польських жінок у правді, 15 українок, 10 чешок, 10 угорських жінок, 25 з Голландії, 2 з Белґії, 500 німкинь, і 300 молодих російських Йонадабів, що пізнали правду в таборі. Тут майже тисяча христіянських жінок переходили тортури католицького ‘чистилища.’ . . . Імена покликували о пятій годині рано. . . . Протягом дня ті жінки мусіли виконувати тяжку працю, як от копати підвальні приміщення, будувати дороги, носити вугілля, двигати тяжкі скрині й пакунки у відділі багажів, будувати бараки, і виконувати многі роботи, що є надто тяжкі для зморених, майже нагих та знущаних людей. Тому що 495 Свідків Єгови відмовилися виробляти амуніцію, за те їх засуджено на вісім тижнів темниці (у келях де не було вікон).”e
Мадомазель Женівю де Ґаул з Франції, нетеократичний вязень у таборі в Равенсбурґ, подала слідуюче зізнання:
“Я дуже рада, що можу передати вам моє зізнання відносно тих Студентів Біблії, котрих я зустрінула в Равенсбрук таборі. І справді я подивляю їх. Вони належали до ріжних народностей: німецькі, польські, росіянки, і чехи, і вони перенесли дуже великі терпіння за їх віру. Перші увязнення почалися десять років тому, і більшість із них, що були заслані в цей табор, повмирали від знущання, або були страчені. Однак я знаю, що деякі пережили від тих часів, і інших, що прибули там недавно; всі вони указали велику відвагу і їх напрям остаточно викликав пошану від тайної поліції. Вони могли дістати свободу зараз, коли б зреклися їх віри. Але, навпаки, вони не переставали боротися, а навіть зуміли дістати книжки і брошури в табор, за що кількох із них повішено.”f
Справді їх віра в Бога Єгову і їх невинність до нього, ця міжнародня громада Свідків через затримання їх нейтральності до Гітлєрового режиму Католицької Інквізиції, сталась славна на цілий світ.
Протягом всеї цієї бурі фашістської війни, як поводилося Свідкам в Британії? Вони також були ревні й наслідували точну нейтральність. З початку війни Свідки Єгови були в новинках в Британії завдяці широкому розповсюдненню і дискусії Вгайт Пейпер (Білий Папір) (Німеччина Ч. 2), який видано на 30 жовтня, 1939 року, під титулом “Трактування Німецьких Націоналістів у Німеччині,” коли то страшні досвідчення Свідків Єгови були урядово проголошені світові. Факти подані в Білому Папері були основані на рапорті, який зложив сер Невайл Гендерсон, британський амбасадор у Берліні до виповідження війни на 3 вересня, 1939 року. Тут ми наводимо з того Білого Паперу:
“Було там 1,500 жидів і 800 Щирих Міжнародних Студентів. . . Кожний чоловік носив відзнаку — Жиди жовту зі звіздою Давида, Біблійні Студенти фіалкову, і т.д. . . . Жиди вязні могли писати й отримували листи два рази у місяць. Студентам Біблії не вільно було переписуватися із зовнішним світом, проте їх пайка їжи не була зменшена. Герр (пан) X говорив з найбільшою пошаною про цих людей. Їх відвага і реліґійна віра була чудова, і вони готові терпіти до найвищого ступня, що вони відчувають Бог призначив їм. . . .— Ці Біблфоршер, реліґійна секта, що побирають їх доктрину з Біблії й мають досить багато членів у кожній часті краю, але заборонені Ґестапом, бо їх члени відмовляються від воєнної служби; оцих нещасних людей так погано трактують як Жидів.”g
На 15 листопада, 1939 року, виринула потреба для офісу Товариства в Лондоні видати слідуючу заяву до всіх членів Парляменту, реліґійних провідників, місцевих урядників і преси:
“Свідки Єгови, де б вони не жили, є лоальні до законів і звичаїв краю, стараючись служити Богу, і вони є доброї волі до всіх людей. Коли люди судять їх за невірних, то це тільки тоді, коли людский закон є уставлений, який накладає людські інструкції супроти Св. Писань, або наділяє почитання чоловіка яке належить тільки до Всемогучого Бога. Щоб позиція Свідків Єгови відносно теперішних подій була ясна, тут заключаємо брошуру з Вартової Башти. Рівночасно це виясняє їх НЕЙТРАЛЬНОСТІ у всіх случаях, і чому вони не можуть брати участі в нічому воєнному. Ради добра тисяч Свідків Єгови в Британії, ми бажаємо вияснити цю позицію. Як слуги Всевишнього Бога, наша позиція є схожа до наших братів у Німеччині, іменно, точна НЕЙТРАЛЬНІСТЬ. Наша відданість, служба і лоальність є посвячена ТЕОКРАТИЧНОМУ ПРАВИТЕЛЬСТВІ Єгови, і згідно з Йоаном 17:16, ‘Вони не зо світу, як і я не зі світу.’”h
В тій заяві згадано також про Білий Папір британського уряду в якому говориться, що німецькі Свідки були переслідувані за їх відмову йти до воєнної служби.
(Далі буде)
[Примітки]
a Світовий Алманак, 1953, ст. 248.
b За подрібним звітом побачи Вартову Башту з 1945 р., ст. 236, 268; Пробудись! з 2 січня, 1946, ст. 3—14; з 16 січня, 1946, ст. 3—14.
c 1942 Річна Книшка, ст. 167, 168.
d Консолейшон, 12 вересня, 1945, ст. 7.
e Річна Книжка, ст. 137.
f 1946 Річна Книжка, ст. 135.
g Білий Папір (Німеччина Но. 2), 30 жовтня, 1939, Смд. 6120, ст. 10, 35, опубліковано через Британський уряд.
h 1941 Річна Книжка, ст. 103—106.